Справа №173/1416/22

Провадження №2/173/13/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в залі суду, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», представник позивача, Железняк Олег Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

       17.10.2022 року до суду звернувся позивач АТ «ТАСКОМБАНК», представник позивача, Железняк О.В., з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

       28.10.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача – фізичної особи.

       Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 30.11.2022 року.

       12.12.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву

       14.12.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

       17.06.2024 року справа передана на розгляд іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 11.11.2024 року.

       11.11.2024 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 15.01.2025 року в зв`язку з неявкою сторін в судове засідання.

15.01.2025 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 18.03.2025 року за клопотанням представника відповідача про надання часу для витребування та подачі додаткових доказів.

       18.03.2025 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2025 року.

       Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

       Згідно позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № 3324817964 від 15.07.2020 року в розмірі 370 135,69 грн., яка складається з наступного:

       - 247092 грн. 38 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

       - 31 грн. 67 коп. - заборгованість по річним процентам;

       - 123 011 грн. 64 коп. - заборгованість по щомісячним процентам.

       А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

       В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

15 липня 2020 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3324817964, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 4817964, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", які розміщені на сайті ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень".

Відповідно до умов Паспорту кредиту та Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах:

-сума кредиту - 264800 гривень;

-строк користування - 30 місяців;

-річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором;        

-щомісячні проценти - 3,00 % від суми кредиту

Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування та зобов`язався щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.

Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, тобто кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

       Відповідачка порушила умови зобов`язання, своєчасно не надавала банку грошові кошти на погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, відповідно до умов Договору, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

16.07.2020 року права вимоги за Кредитним договором відступлені AT «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № ТАСЦФР - 10 - 2016 від 07.10.2016 року

       Відповідно до умов Договору факторингу та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, позивач є Новим кредитором відносно боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 3324817964 від 15.07.2020 року з усіма наступними додатками та змінами.

       У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в загальній сумі 370 135,69 грн., за кредитним договором № 3324817964 від 15.07.2020 року, яка складається з наступного:

       - 247092 грн. 38 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

       - 31 грн. 67 коп. - заборгованість по річним процентам;

       - 123 011 грн. 64 коп. - заборгованість по щомісячним процентам.

       Проте відповідач не сплачує у добровільному порядку заборгованість за укладеним кредитним договором, що й стало підставою звернення до суду.

       Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження.

       В судове засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач і представник відповідача в судове засідання не з`явились. Представником відповідача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності і наданий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Договір про споживчий кредит укладено з порушенням норм національного законодавства та згідно вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" є нікчемним.

       Також представник відповідача посилається на те, що пунктом 2.1 кредитного договору міститься посилання на Умови отримання фінансових кредитів ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", які разом з кредитним договором, паспортом кредиту складають єдиний договір. Проте, текст Умов отримання фінансових кредитів до позовної заяви не додані, що не дає можливості ,на думку представника відповідача, визначитися з реальними умовами договору.

       Окрім іншого, представником відповідача зазначено правомірність невиконання зобов`язань за кредитним договором на користь АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки жодних доказів, вказаних нормою ст. 517 ЦК України, щодо переходу права вимоги до нового кредитора відповідач не отримувала, а про факт укладення Договору факторингу дізналася лише з позовної заяви.

Крім того представник позивача зазначає, що з наданого кредиту 57 000 сплачено ПАТ №»Страхова компанія «ТАС», на оплату страхового платежу за договором страхування № 3324817964-ЛО та 1 200 грн оплата страхового платежу і 600 грн оплата за електронний ключ доступу. Тому ці кошти відповідачка повертати не повинна.

       В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав на безпідставність заперечень з огляду на те, що при укладенні кредитного договору, відповідач був повідомлений під підпис про наявність договору № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року про відступлення права вимоги за її кредитним договором від ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" до АТ «ТАСКОМБАНК».

       Також позивач спростовує заперечення відповідача про порушення норм національного законодавства при укладенні кредитного договору та зазначає щодо обов`язку виконання позичальником свого зобов`язання наявно від того повідомлений боржник про заміну кредитора чи ні.

       Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

       Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

       Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

       За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

       Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

       При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

       Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

       Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

       Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15 липня 2020 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3324817964, відповідно до п. 1.1. якого якого Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1.2.-1.3. Договору сума кредиту - 264800 грн., строком кредитування 30 місяців, за користування яким позичальник зобов`язується сплачувати проценти та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 4817964, який є невід`ємною частиною договору.

Розмір щомісячних відсотків складає 3% від суми кредиту, річні - 0,01% від суми боргу за договором.

Пунктами 6-7 паспорту кредиту № 4817964 визначено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором.

       Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

       Судом встановлено, що відповідач підтвердив свою згоду на умови, визначені кредитним договором №3324817964 та особисто підписав кредитний договір, паспорт споживчого кредиту № 4817964, що відповідачем не спростовується.

       Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на укладення кредитного договору та кредитний договір, шляхом складання зазначеного вище документу, що був укладений у належній письмовій формі.

       Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

       Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

       Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним.

       Тобто укладений договір відповідав як волі так і волевиявленню відповідача.

       З виписки по особовому рахунку за період з 15.07.2020 по 09.09.2022 рік вбачається порядок нарахування відсотків та рух коштів по тілу кредиту.

       Згідно розрахунку заборгованості, сума боргу ОСОБА_1 по кредитному договору № 3324817964 від 15.07.2020 року складає 370 135,69 грн., з яких:

       - 247092 грн. 38 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

       - 31 грн. 67 коп. - заборгованість по річним процентам;

       - 123 011 грн. 64 коп. - заборгованість по щомісячним процентам.

       Крім того, судом встановлено, що сторони уклали договір про приєднання, керуючись ч. 1 ст. 634, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який можу бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

       У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»).

       Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

       В підписаному позивачем Кредитному договорі зазначено, що позивач ознайомилася з умовами внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», які розміщені на веб-сайті www. kreditmarket.ua і згодна з його умовами.

       З чого суд приходить до висновку, що відповідач була ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг до яких вона приєдналася та зобов`язувався самостійно регулярно знайомитись зі змінами.

      Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.  Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

       Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

       Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       В підписаному відповідачем паспорті споживчого кредиту визначено процентну ставку за користування кредитними коштами. Таким чином розмір процентів встановлений договором та погоджений відповідачем.

       Шляхом поштового відправлення відповідачу було направлено повідомлення - вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копією платіжного доручення АТ "УКРПОШТА" від 23.08.2022 року та копією відповідної накладної.

Також судом встановлено, що 16.07.2020 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір факторингу № ТАСЦФ-10-2016 від 07.10.2016 року , згідно п.2. якого, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальника, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до умов договору факторингу № ТАСЦФ-10-2016  від 16.07.2020  року позивач є новим кредитором для відповідача за кредитним договором з усіма наступними додатками і змінами.

Відповідно до ст. 214 ЦК України - До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України - Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином судом встановлено, що до позивача перейшло право вимоги за укладеним договором відступлення права вимоги і позивач є належним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України - Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18)

Таким чином у позивача виникло право вимоги до відповідача за Кредитним Договором № 3324817964 від 15 липня 2020 року, як у правонаступника первісного кредитора.

23.08.2022 року відповідачеві було надіслано повідомлення – вимогу щодо дострокової сплати суми заборгованості за кредитним договором, зазначена вимога відповідачем не виконана. Тобто відповідач повідомлялась про заміну кредитора.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що з відповідачкою був підписаний паспорт кредиту, за яким між сторонами був погоджений розмір відсотків за користування кредитом суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 3324817964 від 15 липня 2020 року у розмірі 370 135,69 грн., з яких:

       - 247092 грн. 38 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

       - 31 грн. 67 коп. - заборгованість по річним процентам;

       - 123 011 грн. 64 коп. - заборгованість по щомісячним процентам.

Доводи представника відповідача про те, що частково грошові кошти були перераховані на оплату страхових платежів та за електронний ключ доступу. А не видані відповідачці, тому не підлягають стягненню суд вважає безпідставними, оскільки ці плати проведені первісним кредитором за рахунок наданого відповідачці кредиту, а не особистими коштами відповідачки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено в повному обсязі, а тому  відповідно до ч.1 ст.141  ЦПК України, згідно  якої судовий збір  покладається на  сторони  пропорційно розміру заявлених  позовних  вимог, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК», представник позивача Железняк Олег Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

  Стягнути із   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032 м. Київ вул. С.Петлюри, 30. Код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № 3324817964 від 15 липня 2020 року, яка виникла станом на 23 серпня 2022 року у загальній сумі 370 135 (триста сімдесят тисяч сто тридцять п`ять) грн.. 69 коп., з яких:

       - 247092 грн. 38 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

       - 31 грн. 67 коп. - заборгованість по річним процентам;

       - 123 011 грн. 64 коп. - заборгованість по щомісячним процентам.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032 м. Київ вул. С.Петлюри, 30. Код ЄДРПОУ 09806443) 5 552 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві ) грн., 03 коп. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 19.05.2025 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 05.06.2025 року

Дата набрання законної сили: 19.06.2025 року