Справа № 680/296/25

№2/680/240/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 року                                                селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання – Стандрійчук М.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 35760,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 червня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4438310624. Договір позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору позики позивач зобов`язується надати позичальнику позику на суму в розмірі: 8000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно з п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків.

Позичальник свої зобов`язання відповідно до умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн. Станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 35760 грн 60 коп., з яких: 8000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 23760 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 4000 грн 00 коп. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки.

За таких обставин позивач звернувся до суду та просить стягнути із відповідача на його користь суму заборгованості та судовий збір.

Ухвалою судді від 07 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача подав клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, відзиву не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов до таких висновків.

Так, відповідачем через інформаційно-телекомунікаційну систему, на веб-сайті позивача (https://finsfera.ua/) заповнено анкету клієнта для отримання кредиту в розмірі 8000 грн, дата отримання кредиту 27 червня 2024 (а.с. 37).

27 червня 2024 року між сторонами укладений договір про надання грошових коштів у позику № 4438310624. Підписання договору з боку відповідача, як позичальника здійснено за допомогою електронного підпису (а.с. 12-24).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору позики позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , дата надання кредиту 27 червня 2024 року

У пункті 2.5 сторони визначили строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Пунктом 2.6 договору передбачено встановлення фіксованої процентної ставки, стандартна - у розмірі 1,5% в день, котра застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.

У розділі 7 договору сторони визначили відповідальність за неналежне виконання умов договору. Зокрема, у п. 7.4 встановлено за порушення позичальником строків повернення позик та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягувати з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Відповідачем був підписаний паспорт споживчого кредиту, у котрому зазначена сума кредиту 8000 грн, строк кредитування 360 дні, процентна ставка стандартна 1,5 %, річна процентна ставка 547,5 %, загальні витрати за кредитом 43200 грн та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 49928 грн (а.с. 26-29).

Також відповідач ознайомлений із Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (а.с. 31-36).

Відповідачу відправлено одноразовий ідентифікатор (а.с. 25).

Станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 35760 грн 60 коп., з яких: 8000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 23760 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 4000 грн 00 коп. неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки (а.с.30).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Слід звернути увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Ураховуючи положення статей 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення 27 червня 2024 року між позивачем та відповідачем Договору про надання грошових коштів у позику № 4438310624.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував кошти в сумі 8000 грн відповідачу (а.с. 38-41, 69-71).

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов Договору про надання грошових коштів у позику № 4438310624. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по договору про надання грошових коштів у позику № 4438310624 від 27 червня 2024 року та неповерненням отриманих у кредит грошових коштів у відповідача перед позивачем виник борг по тілу кредиту в розмірі 8000 грн.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути із відповідача на його користь проценти за користування кредитними коштами в сумі 23760 грн.

Як встановлено судом, сторони у договорі № 4438310624 від 27 червня 2024 року узгодили строк кредитування 360 днів. Отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом 360 днів. Визначений у п. 2.6.1 Договору розмір денної процентної ставки 1,5% не перевищує встановлені законом обмеження. Нарахований позивачем розмір процентів не перевищує умови договору, а тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування коштами є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4000 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Законом N 2120-IX від 15.03.2022 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Ураховуючи законодавчу заборону на стягнення із позичальника пені за порушення ним зобов`язань по кредитному договору, суд відмовляє у цій вимозі.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення в сумі 31760 грн (88,81 % від ціни позову).

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 31760 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2151,33 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 88,81 %).

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243) загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 31760 (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - 2151 (дві тисячі сто п`ятдесят одну) гривню 33 копійки сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ - 44127243, код ЄДРПОУ - 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя                О. І. Яцина