Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2102127536

Справа №173/1364/24

Провадження №2/173/117/2025


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                               

26 травня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області


В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В

За участю : відповідача – ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА», представник позивача, Памірський Максим Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-


ВСТАНОВИВ:

01.05.2024 року до суду звернувся позивач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», представник позивача Памірський М.А., з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, ОСОБА_1

08.05.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

12.06.2024 року проведений перерозподіл цивільної справи іншому складові суду.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 23.10.2024 року.

23.10.2024 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 27.01.2025 року за клопотанням відповідача.

27.01.2025 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 27.03.2025 року за клопотанням відповідача

27.03.2025 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 26.05.2025 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

В судовому засіданні 26.05.2025 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення

Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість : за кредитним договором № 450205-КС-001 від 20.02.2022 року в розмірі 132 235 грн., 93 коп., з яких

- 29 000.00 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту;

- 97 235.93 грн., - прострочені платежі по процентах;

- 6 000.00 грн.. – прострочені платежі за комісією

Та понесені судові витрати по сплаті судового збору

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 20.02.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», та відповідачем було укладено Кредитний договір № 450205-КС-001 .

Договір укладений в електронному вигляді шляхом направлення відповідачеві оферти та акцептування її відповідачем. договір підписаний направленим відповідачеві одноразовим ідентифікатором - G-7787

Відповідно до п.1 укладеного Кредитного договору № 450205-КС-001 від 20.02.2022 року відповідачу було надано кредит у сумі 40 000.00 грн., на засадах поворотності платності строковості, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у порядку та на умовах, визначених договором Кредиту та Правил надання грошових коштів в кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.8651375 процентів за кожен день користування

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням видачі Кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ « БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальникові грошові кошти в розмірі 40 000.00 шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котрий позичальником вказаний при заповнені даних в особистому кабінеті.

Також 04.04.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА » та ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 450205-КС-001 від 20.02.2022 року шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти термін дії договору в новій редакції,а саме:

«термін дії договору : до 02.04.2024 року.

Також сторони домовились внести зміни в п.2.3 Договору та викласти «Строк кредиту» в новій редакції, а саме:

«Строк кредиту: 111 тижнів»

Однак, відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання по договору, не сплачувала щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору. Відповідачка виконуючи умови договору здійснила лише часткову оплату за договором № 450205-КС-001 від 20.02.2022 року на загальну суму 46 608.58 грн.

Станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача за укладеним кредитним договором складає: 132 235 грн., 93 коп., з яких

- 29 000.00 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту;

- 97 235.93 грн., - прострочені платежі по процентах;

- 6 000.00 грн. – прострочені платежі за комісією

Відповідачка не виконала свого обов`язку щодо повернення наданих їй кредитних коштів за даним кредитним договором, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що вона виконала умови договору та повернула отримані грошові кошти в повному розмірі. Розмір встановлених процентів вважає занадто високими та несправедливими. Крім того даний кредитний договір вона уклала незадовго до початку війни, і якби їй було відомо про початок збройної агресії, вона б такий договір не укладала. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, з`ясувавши зміст позовних вимог , вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

      Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 20 лютого 2022 року між між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», та відповідачем було укладено Кредитний договір № 450205-КС-001, що підтверджується копією договору .

Договір укладений в електронному вигляді шляхом направлення відповідачеві оферти та акцептування її відповідачем. договір підписаний направленим відповідачеві одноразовим ідентифікатором - G-7787.

Відповідно до ч.1,3,4,5,6, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-        надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-        заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-        вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-        електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-        електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-        аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1,2.3 ст. 207 ЦК України - Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким одноразовим ідентифікатором є G-7787. Відповідно судом встановлено, що відповідачка прийняла пропозицію укласти кредитний договір, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.

Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.

Оскільки згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Відповідачем не надано жодного доказу того, що нею оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того отримавши позовну заяву відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подала. Доказів того, що договір був укладений шляхом обману не надала. Крім того відповідачкою частково виконувались умови укладеного договору, шляхом укладення додаткової угоди, внесення грошових сум на погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним, частково виконувався, тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до п.1 укладеного Кредитного договору № 450205-КС-001 від 20.02.2022 відповідачу було надано кредит у сумі 40 000.00 грн., на засадах поворотності платності строковості, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у порядку та на умовах, визначених договором Кредиту та Правил надання грошових коштів в кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.8651375 процентів за кожен день користування

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням видачі Кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Дані істотні умови погоджені в договорі про надання кредиту від 20.02.2022 року № 450205-КС-001 та паспорті споживчого кредиту.

Крім того 04.04.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА » та ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 450205-КС-001 від 20.02.2022 року шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти термін дії договору в новій редакції,а саме:

«термін дії договору : до 02.04.2024 року.

Також сторони домовились внести зміни в п.2.3 Договору та викласти «Строк кредиту» в новій редакції, а саме:

«Строк кредиту: 111 тижнів»

За положеннями ст.ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов Кредитного договору № 450205-КС-001 від 20.02.2022 відповідачу було надано кредит у сумі 40 000.00 грн., з урахуванням умов Додаткової угоди на 111 тижнів, а позичальник зобов`язувалася повернути кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього договору.

Сторонами погоджений графік повернення кредитних коштів

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно якого вказано, надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 що на ім`я ОСОБА_1 , якої вбачається, що 20.02.2022 року на карту надійшла грошова сума 40 000 .00 грн. - _зарахування коштів двома платежами в сумі по 20 000.00 грн. Таким чином наданими доказами підтверджено виконання позивачем умов договору. Також згідно наданої виписки вбачається, що відповідачка активно користувалась перерахованими їй грошовими коштами здійснювала розрахунки. Оплачувала надані послуги, тощо.

Судом також встановлено, що відповідачка не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість.


Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Свої зобов`язання відповідач порушила, внаслідок чого станом на 10.04.2024 року у відповідача виникла заборгованість за укладеним кредитним договором, що складає: 132 235 грн., 93 коп., з яких

- 29 000.00 грн. – прострочені платежі по тілу кредиту;

- 97 235.93 грн., - прострочені платежі по процентах;

- 6 000.00 грн. – прострочені платежі за комісією


За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).


Згідно ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.


Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем крім заперечень не надано жодного доказу про своєчасне, у відповідності із умовами укладеного договору повернення грошових коштів . Посилання відповідачки на те, що вона погасила кредит повернувши його суму є безпідставними, оскільки відповідачка отримувала грошові кошти з встановленням плати за користування ними у вигляді відсотків. Тому грошові кошти, які перераховувались відповідачкою на погашення заборгованості за кредитом зараховувались на погашення суми кредиту, відсотків інших платежів. Внесення відповідачкою коштів на погашення кредиту здійснювалось не в повному обсязі та з порушенням строків. В зв`язку з чим і виникла заборгованість за укладеним кредитним договором. При цьому згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що проведене зарахування грошових коштів, внесених відповідачкою на погашення заборгованості за кредитним договором.

В свою чергу, щодо визначення розміру встановлених відсотків та стягнення заборгованості за нарахованими в відсотками, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» -Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.18  ЗУ «Про захист прав споживачів» - Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» - Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

  Відповідно до статей 1118 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема провстановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Тому суд вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 97 235.93 грн., можна розцінювати несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та такими, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

На підставі чого суд приходить до висновку, що справедливим буде стягнення з відповідачки відсотків, сума яких дорівнює сумі заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 000.00 грн., та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. До цього висновку суд приходить ще й з тих підстав, що відповідачка частково виконала умови укладеного кредитного договору та внесла грошові суми на погашення заборгованості за кредитом та процентами.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку що з відповідачки на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за Кредитним Договором № 450205-КС-001 від 20 лютого 2022 року, яка виникла станом на 10 квітня 2024 року в загальній сумі 64 000 (шістдесят чотири тисячі ) грн., з яких

- 29 000.00 грн. – прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 29 000.00 грн.,. - прострочені платежі по процентах;

- 6 000.00 грн. – прострочені платежі за комісією.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору.


Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-


ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА», представник позивача, Памірський Максим Анатолійович, до ОСОБА_1 – задовольнити частково .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА », (ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133 м. Київ б. Лесі Українки, 26 офіс 411), заборгованість: за Кредитним Договором № 450205-КС-001 від 20 лютого 2022 року, яка виникла станом на 10 квітня 2024 року в загальній сумі 64 000 (шістдесят чотири тисячі ) грн., з яких

- 29 000.00 грн. – прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 29 000.00 грн. - прострочені платежі по процентах;

- 6 000.00 грн. – прострочені платежі за комісією.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА », (ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133 м. Київ б. Лесі Українки, 26 офіс 411), - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн., 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05.06.2025 року .


Суддя Петрюк Т.М.


Направлене до ЄДРСР: 05.06.2025 року

Дата набрання законної сили: 08.07.2025 року



  • Номер: 22-ц/803/8308/25
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 173/1364/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Петрюк Т.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2025
  • Дата етапу: 02.07.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація