Справа №173/2979/23

Провадження №2/173/46/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

За участю: відповідача - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу, за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача Пасічник Андрій Анатолійович до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2023 року до суду звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК», представник позивача Пасічник А.А., з позовом до відповідачів, ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця .

10.10.2023 року отримані довідки про реєстрацію місця проживання відповідачів - фізичних осіб.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 року відкрите провадження по цивільній         справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 10.01.2024 року.

10.01.2024 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 19.03.2024 року, в зв`язку з неявкою в судове засідання учасників розгляду справи.

19.03.2024 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 03.06.2024 року за клопотанням відповідача.

03.06.2024 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 16.09.2024 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

16.09.2024 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 20.01.2025 року.

20.01.2025 року в судовому засіданні оголошена перерва до 27.03.2025 року.

27.03.2025 року розгляд справи відкладений до 27.05.2025 року в зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

      27.05.2027 року   в судовому засіданні оголошена  вступна і   резолютивна частина рішення.     

Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів на користь позивача - заборгованість у сумі 31 818.93 грн. за кредитним договором № б/н від 02.12.2013 року і понесені судові витрати по сплаті судового збору .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим написала заяву б/н від 02.12.2013 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок

    ОСОБА_3 , підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання Банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 , померла, що підтверджується копією документа про смерть.

Згідно ст. 608,1218,1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно зв`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином відбувається передбачена законом заміна боржників в зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємцями, які проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 ,.і ОСОБА_1 , які в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються таким, що прийняли спадщину.

В процесі розгляду справи було встановлено, що спадкоємцями, тобто правонаступниками ОСОБА_3 , є відповідачі: ОСОБА_2 ,.і ОСОБА_1 , які проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, були зареєстрованими на час смерті спадкодавця разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , які протягом шестимісячного строку заяви про відмову від прийняття спадщини не подали.

Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 02.12.2013 року становить 31 818.93 грн., яка складається з наступного:

- 31 818.93 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту

Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з правонаступників боржника, що й стало підставою звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. На час розгляду справи позовну заяву не відкликав. В позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 , проти задоволення позовних вимог заперечував, свої заперечення обґрунтовував тим, що йому не було відомо про кредитні зобов`язання його покійної дружини. Він із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не звертався. Як вбачається із наданих виписок грошові кошти знімались і після смерті його дружини. Вважає, що ці дії здійснювались працівниками банку. Крім того він намагався вирішити це питання в добровільному порядку. Але представник позивача наполягав на переведенні коштів на його особистий рахунок, а не на рахунок банку, що ним ставиться під сумнів про правомірність його дій. Тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим написала заяву б/н від 02.12.2013 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 12 000 грн., який в подальшому змінювався, що підтверджується копією заяви.

    ОСОБА_3 , підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання Банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 , померла, що підтверджується копією актового запису про смерть № 84 від 13 грудня 2016 року.

Згідно ст. 608,1218,1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно зв`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Таким чином кредитні зобов`язанні, що виникли між позивачем та померлою ОСОБА_3 , допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України – Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначаються нормами ст.. 1281 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України - Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, обов`язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка виникла в наслідок неповернення банку боргу за кредитним договором позичальником покладається на його правонаступників (спадкоємців). Згідно зі ст. 1219 ЦК України обов`язок повернути отримані кредитні кошти, не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому відповідно до вимог чинного ЦК України зі смертю позичальника обов`язок повернути кредитні кошти не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що відповідачі є чоловіком і сином позичальника, ОСОБА_3 , та на час смерті ОСОБА_3 зареєстровані за однією адресою з нею, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними паспортів та адресними довідками.

Згідно матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 203/2021, вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 , протягом встановленого ст..1270 ЦК України шестимісячного строку заяви про відмову від спадщини не подавали. Будь-які інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались. А спадкова справа була відкрита на підставі претензії кредитора, АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Таким чином суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачі, ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 , є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на час смерті останньої були зареєстровані разом з нею та заяви про відмову від спадщини протягом вставного законом строку не подали. Тому в будь-який момент мають можливість звернутись до нотаріуса та успадкувати майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 . Крім того даний факт відповідачем ОСОБА_1 , не заперечується. Тому доводи відповідача про те, що він не вчиняв дії щодо успадкування майна суд вважає безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена і постанові Верховного Суду України в складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 465/2135/16 (провадження № 61-3697св21)

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 , прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її правонаступниками та до них може бути пред`явлена вимога про повернення боргу, як до спадкоємців боржника.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 1281 ЦК України - Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

З наданих матеріалів судом встановлено, що позивачеві невідомо було про смерть боржника на дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і коли саме такі відомості ним були отримані судом не встановлено.

Проте 29.04.2020 року позивачем була направлена претензія кредитора до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори.

З наданих суду матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що спадкова справа заведена 13 жовтня 2021 року. Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю не видавалось.

Таким чином, суд вважає, що позивач не пропустив шестимісячний строк для направлення вимоги до спадкоємців померлого боржника відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України , оскільки позивачеві не були відомі спадкоємці померлої позичальниці і позовну заяву позивач подав до особи, яка була зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем.

З наданої суду виписки за особовим рахунком ОСОБА_3 , вбачається, що операції здійснювались до 21.02.2017 року включно.

Доводи відповідача про те, що операції за картковим рахунком здійснювались і після смерті позичальника, не спростовують того, що відповідачі могли користуватись даною кредитною карткою, оскільки здійснення покупки, зняття готівки не потребує особистої присутності володільця картки. В свою чергу відповідачем не надано доказів того, що він після смерті дружини відразу повідомив банк про це і вчинив заходи щодо блокування кредитної картки, або, що звертався до правоохоронних органів із заявою про викрадення грошових коштів з карткового рахунку його покійної дружини.

На підставі чого суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог .

В свою чергу згідно довідки про розмір кредитного ліміту вбачається? що кредитний ліміт встановлений максимально в сумі 13 000.00 грн.

 Позивач просить  стягнути з  відповідачів заборгованість за  вищевказаним кредитними договором  в сумі: 31 818.93 грн. , яка складається із 31 818.93 грн. за тілом кредиту, тобто з перевищенням встановленого позивальнику ОСОБА_3 , кредитного ліміту. Доказів про те, що позичальнику надавався кредит в такій сумі суду не надано.

 На підставі чого суд приходить до висновку про   часткове задоволення позовних вимог та  стягнення  із     відповідачів  заборгованості  за кредитним договором б/н   від 02 грудня   2013 року в загальній   сумі  13 000.00 (тринадцять тисяч ) грн., яка складається з наступного: 13 000.00 (тринадцять тисяч ) грн., - заборгованість за тілом кредиту, в сумі по 6 500.00 грн. з кожного із відповідачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві ) грн., з кожного на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача Пасічник Андрій Анатолійович до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - задовольнити частково.

       Стягнути   із  ОСОБА_2 , РНОКПП   НОМЕР_1 , зареєстрованого за  адресою:  АДРЕСА_2   і    ОСОБА_1 ,  РНОКПП  НОМЕР_2 , зареєстрованого за  адресою:  АДРЕСА_2 , в рівних  частинах з  кожного  на користь    акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (01001 м. Київ, вул.  Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299)    заборгованість за кредитним  договором  №  б/н   від 02 грудня   2013 року,     в загальній   сумі   13 000.00 (тринадцять тисяч ) грн., яка складається з наступного: 13 000.00 (тринадцять тисяч ) грн., - заборгованість за тілом кредиту, в сумі по 6 500.00 грн. з кожного із відповідачів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 і ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в рівних частинах з кожного на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) по 1 342 (одна тисяча триста сорок дві ) грн., з кожного на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду

Повний текст рішення складений 05.06.2025 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 05.06.2025 року

Дата набрання законної сили: 08.07.2025 року