Справа № 204/5425/25

Провадження № 3/204/1456/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована у кв. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

21 травня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 105/32-00-04-04-02 від 12 травня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 порушила порядок подання відомостей про виплачені доходи, а саме: несвоєчасно повідомлено державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про суми нарахованого/виплаченого доходу, утриманого/перерахованого податку на доходи фізичних осіб та військового збору по фізичним особам з РНОКПП « НОМЕР_1 », РНОКПП « НОМЕР_2 »,за формою 4-ДФ за III квартал 2018 року (№ НОМЕР_3 ) надано 26.03.2025 року, граничний строк подання - 09.11.2018 року: (детально наведено в акті), що призвело до зменшення/збільшення сум доходу (нарахованого/виплаченого) та сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору (нарахованого/перерахованого), що є порушенням пп. 49.18. 1 п. 49.18 ст.49. п. 51.1. ст. 51 та пп. "6" п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, разом з якою надала письмові пояснення по справі.

В обґрунтування яких зазначила, що на момент подання Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за III квартал 2018 року діяв Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку у редакції Наказу Міністерства фінансів України 13.01.2015 року № 4 і Податковий розрахунок за III квартал 2018 року повинен був складатися за формою № 1ДФ. Саме за формою № 1ДФ ДП «КБ «Південне» своєчасно 27.10.2018 року було подано Податковий розрахунок за III квартал 2018 року. В той же час, Додаток 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, разом із зазначеною формою податкового розрахунку було затверджено (у першій редакції) Наказом Міністерства фінансів України 15 грудня 2020 року № 773 тобто вже після подання Податкового розрахунку за III квартал 2018 року. Водночас, у підпункті 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України (у редакції чинній на момент подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №? 1ДФ, про які йдеться в Акті) зазначено: «Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)». Крім того, в Акті помилково вказується, що відповідальними особами у періоді, що перевірявся, були: керівник Олександр Камишов, головний бухгалтер Галина Конюхова, в той же час, наказом Генерального директора ДП «КБ «Південне» від 14.06.2019 року № 1850к ОСОБА_1 було призначено головним бухгалтером ДП «КБ «Південне» починаючи лише з 14.06.2019 року, а отже після подій, зазначених в Акті. Також зазначає, що має місце закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Прохає закрити провадження по справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 163-4 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомила державну податкову інспекцію за встановленою формою відомостей про суми нарахованого/виплаченого доходу, утриманого/перерахованого податку на доходи фізичних осіб та військового збору по фізичним особам за формою 4-ДФ за III квартал 2018 року (№9312521951) наданого 26.03.2025 року, а граничний строк подання становить 09.11.2018 року.

Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 року № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556) було затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, редакцією від 13 січня 2015 року було затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку № 1ДФ.

Пунктом 51.1 статті 51 ПК України у редакції від 04 жовтня 2018 року, передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Порядку (перша редакція від 13 січня 2015 року), податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Згідно з ст. 49 п. 49.18.2 ПК України у редакції від 04 жовтня 2018 року, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як убачається з наданого до матеріалів справи податкового розрахунку за 3 квартал 2018 року, останній був поданий до Дніпровського управління офісу ВПП ДФС 27 жовтня 2018 року, про що свідчить відмітка «Документ прийнято». Квитанцією № 2 підтверджується, що 28 жовтня 2018 року Державною фіскальною службою України було прийнято Податковий розрахунок за 3 кварта 2018 року та вказано реєстраційний номер документа №9235219558, що свідчить про те, що Податковий розрахунок за 3 квартал 2018 року було подано своєчасно, тобто 27 жовтня 2018 року та у формі № 1ДФ, яка була затверджена на дату подання Податкового розрахунку, що не узгоджується з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та акті про результати камерної перевірки.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені норми законодавства та правові позиції закріплюють те, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дані, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП є недоведеною, а факт несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2024 року, не знайшов свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1, 163-4, 283-285 КУпАП, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.

Суддя                                                                        А.І. Приваліхіна