Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-1647/11 Головуючий у 1 й інстанції - Леон
Доповідач - Семопядний В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Семопядного В.О.
суддів Живоглядової І.К., Сенченко І.М.
з участю прокурора Кальник О.М.
розглянула 16 вересня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріал за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2011 року.
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Хорінськ Хорінського району Бурятії, який має середню освіту, засуджений 19 травня 2009 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі , на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки,
направлений для відбування призначеного вищезазначеним вироком покарання.
Як вбачається з наданих матеріалів, суд першої інстанції, засудив ОСОБА_1 до покарання з випробуванням, відповідно до ст. 76 КК України зобов’язав останнього періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував покладені на нього вироком суду зобов’язання, Кримінально-виконавча інспекція (КВІ) Красногвардійського району звернулось до суду з поданням про скасування іспитового строку ОСОБА_1 та направлення його в місця позбавлення волі для відбуття покарання.
Розглянувши зазначене подання, суд першої інстанції встановив, що спочатку засуджений ОСОБА_1 перебував на обліку кримінально-виконавчої інспекції Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, де за вказаний час допустив 11 неявок на реєстрацію, з них вісім, а саме: 09 вересня 2009 року, 13 січня 2010 року, 10 лютого 2010 року, 10 березня 2010 року, 14 квітня 2010 року, 12 травня 2010 року, 09 червня 2010 року, а також 20 жовтня 2010 року, без поважних причин.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2010 року у задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання (а.с.16).
26 листопада 2010 року особова справа засудженого ОСОБА_1 від кримінально-виконавчої інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська надійшла на виконання до кримінально-виконавчої інспекції Красногвардійського району м.Дніпропетровська, де засуджений ОСОБА_1 станом на 20 квітня 2011 року допустив ще п'ять неявок на реєстрацію, з них дві, а саме:28.12.2010 року та 22.02.2011 року, без поважних причин. Також, 04.11.2009 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП (а.с.30).
На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про те, що засуджений ОСОБА_1 не виконав покладені на нього вироком зобов’язання, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, та направив ОСОБА_1 для відбування призначеного вироком покарання.
В апеляції засуджений просить постанову суду скасувати, зазначаючи, що він не з'являвся на реєстрацію з поважних причин, а саме через перебування на роботі: з 02.02.2010 року по 12.06.2010 року в м.Ялті, виконуючи електромонтажні роботи; з 16.06.2010 року по 18.10.2010 року в м.Алушті, виконуючи електромонтажні роботи; з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, а також з 04.01.2010 року по 19.02.2010 року був задіяний у робочому процесі в магазині "Стройматериали", розташованому в м.Дніпропетровську, про що він надавав відповідні довідки з місць роботи. Також засуджений звертає увагу на те, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 та від даного шлюбу вони мають малолітню дитину, а тому в разі заміни виду покарання, його сім'я буде позбавлена годувальника. Окрім того, неявки на реєстрацію 28.12.2010 року та 22 лютого 2011 року були обумовлені його хворобою. Також, ОСОБА_1 зазначає, що періодична зміна ним місця проживання обумовлена відсутністю житла для постійного проживання, тому він змушений зі своєю сім'єю укладати договори оренди квартир, однак про це він повідомляв в органи КВІ в телефонному режимі.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за поданням КВІ та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з матеріалів, після надходження вироку на виконання до кримінально-виконавчої інспекції Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, засуджений ОСОБА_1 26.06.2009 року був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання з випробуванням, йому були встановлені дні явки на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію та на нього був покладений обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання (а.с.9-10). В подальшому після передачі матеріалів особової справи ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої інспекції Красногвардійського району м.Дніпропетровська, 01.12.2010 року засуджений був вдруге ознайомлений із зазначеним порядком та умовами відбуття покарання з випробуванням, а також йому були встановлені дні явки на реєстрацію в КВІ Красногвардійського району м.Дніпропетровська (а.с.17-18) , але ОСОБА_1 не виконував покладені на нього зобов’язання, не з'являючись на реєстрацію без поважних причин, не повідомляючи органи КВІ про зміну місця проживання, а також він був притягнений до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого про те, що 28.12.2010 року та 22.12.2011 року він не прибув до КВІ для реєстрації з поважних причин, а саме у зв’язку із його хворобою, оскільки ОСОБА_1 не надав суду ніяких доказів своєї хвороби, яка б перешкоджала йому з’явитися до інспекції.
Також не можуть бути прийняті до уваги твердження засудженого про те, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, оскільки із свідоцтва про народження дитини вбачається, що батьком дитини є ОСОБА_3 (а.с.79).
Посилання ж засудженого в апеляції, на те що він не з’являвся до КВІ у зв’язку з тим, що знаходився на роботі, пов’язаної з виїздом за межі міста до іншої області, також колегія суддів вважає безпідставними. Оскільки суд першої інстанції дав цьому належну оцінку, зазначивши в своїй постанові, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»№1382-IV від 11 грудня 2003 року, місцем проживання є адміністративно - територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, однак, як вбачається з матеріалів справи, тривалість перебування ОСОБА_1 у відрядженні протягом 2010-2011 років тільки у період часу з 04 січня 2010 року по 18 жовтня 2010 року складає близько 9,6 місяців, тобто ОСОБА_1 не знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 більше ніж 6 місяців протягом року, чим порушив покладені на нього вироком суду зобов’язання, і з такими висновками колегія судів погоджується.
Доводи апеляції засудженого про те, що від повідомляв орган КВІ про зміну свого місце проживання в телефонному режимі колегія суддів вважає непереконливими, оскільки вони нічим не підтверджуються.
Вивченням матеріалів, порушень кримінально-процесуального закону, які тягли б скасування постанови суду у справі не встановлено.
Таким чином, колегія судів вважає, що апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова палата,
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2011 року про скасування іспитового строку ОСОБА_1 та направлення його в місця позбавлення волі для відбуття покарання без змін.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області