АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-142/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19 Колода Л.Д.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 січня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В.,

суддівТрюхана Г.М., Магди Л.Ф.,

при секретаріКривденко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 у серпні 2011 року звернувся в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення коштів. У своєму позові вказував, що між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір про сумісну діяльність від 18 січня 2011 року.

Предметом даного договору є ведення спільної діяльності по виробництву товарів ритуального призначення.

Відповідно до умов договору про сумісну діяльність від 18 січня 2011 року ОСОБА_7 мав представити грошові кошти в сумі 9000 доларів США, а фізична особа-підприємець ОСОБА_6 зобов’язався представити виробниче приміщення, устаткування, автотранспорт, матеріальні цінності на суму, що еквівалентна 9000 доларів США.

На виконання умов договору ОСОБА_7 передав відповідачу грошові кошти в розмірі 9000 доларів США, що підтверджується актом приймання передачі від 18.01.2011 року. Але одразу після підписання вказаного договору та отримання грошових коштів фізична особа-підприємець ОСОБА_6 почав уникати спілкування з позивачем.

На неодноразові звернення позивача виконати свої зобов’язання по договору про сумісну діяльність відповідач не реагував.

Відповідно до п. 8.3 договору про сумісну діяльність передбачено, що кожна із сторін договору має право вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання стороною зобов’язань по договору іншою стороною. Тому 07.07.2011 року ОСОБА_7 направив на адресу відповідача проект угоди про розірвання договору про сумісну діяльність, але зазначений проект ним було залишено без реагування.

ОСОБА_7 при зверненні до суду просив розірвати договір про сумісну діяльність від 18 січня 2011 року, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 71740 гривень 80 копійок у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору та враховуючи, що договір не пройшов реєстрацію   у податкових органах  , а  ведення спільної діяльності, яка була предметом договору, не розпочалося , у зв’язку з чим позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладанні договору про сумісну діяльність.   

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2011 року позов задоволено повністю.

Договір про сумісну діяльність, укладений 18 січня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 кошти в сумі 71740 гривень 80 копійок та судові витрати в сумі 837 гривень 50 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. Посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Оскільки позивач не надав суду доказів про те, що з боку відповідача було допущене невиконання або неналежне виконання умов договору та просив   врахувати, що з його боку було виконано всі умови договору. про що свідчать документи про оренду приміщення та устаткування для здійснення господарської діяльності, а також документи про придбання сировини для досягнення мети з якою укладався спірний договір , наявність яких не врахував суд першої інстанції .

Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга         підлягає до часткового задоволення                 із наступних підстав.

Ч.1 ст.128 ГК України передбачає, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів справи - ОСОБА_7   зареєстрований у порядку, що передбачений ст.58 ГК України , як   підприємець без статусу юридичної особи.

Предметом укладеного ним з  фізичною особою-підприємцем договору про спільну діяльність   є ведення спільної діяльності по виробництву товарів ритуального призначення з метою   отримання прибутку за рахунок спільної діяльності .  Відповідно до положень ст.ст.3  ГК України дана діяльність підпадає під поняття господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Ч.1 ст.48 ГК України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто з наведеного вбачається, що один суб’єкт господарювання звернулася з позовом до іншого суб’єкту господарювання з приводу господарського договору, що був між ними укладений.

А відповідно до вимог ст. 15 ЦПК   суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Водночас  згідно ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставин рішення суду першої   інстанцій підлягає скасуванню як таке, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі – закриттю  згідно з п. 1 ст. 205 ЦПК, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підвідомча до розгляду господарським судом.  

Керуючись ст.ст. п.1 , ст.205, 303, 307, 310, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів , -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2011 року – задовольнити частково.

Рішення  Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення коштів -  скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення коштів - провадженням закрити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку  до суду касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий :

          Судді :