Справа № 2-1593/11

Провадження № 22-ц/0290/454/2012Головуючий в суді першої інстанції:Ганкіна І.А.

Категорія: 30  Доповідач: Чорний В. І.

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.02.2012 м. Вінниця

Справа № 2-1593/11

Провадження № 22-ц/0290/454/2012             Головуючий в суді І інстанції:Ганкіна І.А.

Категорія:30                                                    Доповідач:Чорний В.І.

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Чуприни В.О., Оніщука В.В.,

при секретарі : Ковальчук О.М.,

          розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19.12.2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а  :

          У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 22 травня 2010 року відповідач завдав йому з необережності середньої тяжкості тілесні ушкодження, чим заподіяв фізичні та моральні страждання. У зв’язку з цим позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

          Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.12.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 5 500 грн. та моральну шкоду в сумі 4000 грн. та судові витрати в сумі 800 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок  доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає  в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановлено, що 22.05.2010 року приблизно о 16 год., перебуваючи у власному домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не розуміючи протиправність своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити, в ході сварки, виниклої на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 штовхнув останнього, внаслідок чого останній впав та при падінні вдарився правою рукою об поверхню землі, в результаті чого отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості  у вигляді втолоченого внутрішнього суглобового багатоуламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці, відриву шилоподібного відростку правої ліктьової кістки.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.08.2011 року ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.128 КК України з застосуванням до нього Закону України «Про амністію у 2011 році».

За висновком суду, позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди підлягали до задоволення, так як відповідач спричинив позивачу тілесні ушкодження, внаслідок яких останній був змушений пройти лікування та переніс оперативне втручання та витратив на стаціонарне лікування на суму 5500 грн.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 року ( зі змінами і доповненнями) благодійництво -  добровільна  безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні  набувачам  матеріальної,  фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності,  гуманності,  спільності  інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.

Згідно ст 4 вказаного Закону до основних напрямів благодійництва та благодійної діяльності належить також  сприяння розвитку охорони  здоров'я,   масової   фізичної культури,  спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь   у  поданні  медичної  допомоги  населенню  та  здійснення соціального догляду  за  хворими,  інвалідами,  одинокими,  людьми похилого   віку   та  іншими  особами,  які  через  свої  фізичні,
матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та
піклування.

Як вбачається з квитанцій, доданих до матеріалів справи (а.с. 4-8) від 11.06.2010р. на суму 1250 грн., від 04.06.2010 р. на суму 1250 грн., від 16.06.2010р. на суму 1250 грн., від 28.05.2010 р на суму 1000 грн., призначенням платежу були благодійні внески.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування визначаються на підставі даних лікувального закладу із зазначенням загальної суми фактичних витрат на лікування. Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на лікування позивача. Всі інші витрати не відшкодовуються.

Згідно ч.1 ст 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про витрати на лікування позивач не надав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із характеру правовідносин сторін за наявністю причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини останнього в її заподіянні, що не суперечить правилам ст. 1167 ЦК України.

         Виходячи з вище викладеного та враховуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального права й допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, судове рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасуванню та частковому задоволенню апеляційної скарги.

          Судовий збір між сторонами слід присудити пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

         Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2011 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5500 грн – відмовити.

          В іншій частині рішення суду залишити без змін.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

          Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

          Судді:

          З оригіналом вірно: