Справа № 22-ц-2046/11 19.07.2011 19.07.2011 23.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-2046/11 Головуючий у першій інстанції – Покотілова О.Г.
Категорія – 27 Доповідач апеляційної інстанції – Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Лисенко П.П.,
суддів – Шолох З.Л., Локтіонової О.В.,
при секретарі – Калашниковій А.М.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
представника третьої особи – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Райффайзен БАНК Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен БАНК Аваль») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована науково-дослідна технологічна лабораторія «Біозахист» (далі – ТОВ «Біозахист»)
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 травня 2011 року за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Райффайзен БАНК Аваль» про визнання договору поруки припиненим,
У С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована науково-дослідна технологічна лабораторія «Біозахист» про визнання договору поруки припиненим, який уточнив під час розгляду справи і просив крім цього також визнати договір поруки №010/01-04/08-43/3 від 30 січня 2008 року таким, що втратив силу та не підлягає виконанню з 29 травня 2008 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги він вказував, що 30 січня 2008 року уклав з відповідачем договір поруки, за яким поручився перед банком, на той час відкритим акціонерним товариством, за виконання зобов’язань ТОВ «Біозахист» за кредитним договором укладеним між товариством і банком 30 січня 2008 року.
Однак відповідач та третя особа, додатковим договором від 29 травня 2008 року, про який він, позивач, не знав змінили умови основного кредитного договору, збільшивши діючу відсоткову ставку 15,5% річних до 21%, що збільшило його відповідальність.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 травня 2011 року позов задоволено. Договір поруки, укладений між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», за участю позичальника ТОВ ««Біозахист» визнано припиненим з 29 травня 2008 року.
В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, висновки суду про збільшення зобов’язань позичальника внаслідок додаткової угоди, а отже і наявністю підстав для визнання договору поруки припиненим, є помилковими.
ТОВ «Біозахист» у своїй апеляційний скарзі також просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позові, посилаючись на те, що підписавши договір поруки, ОСОБА_7 погодився на всі можливі зміни до кредитного договору, був ознайомлений з усіма його умовами і не заперечував проти них. 30 січня 2009 року здійснив платежі за цим договором з урахуванням підвищеної процентної ставки, тим самим надав згоду на їх збільшення.
Заслухавши доповідь судді, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», в наступному перетвореного у публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ТОВ «Спеціалізованою науково-дослідною технологічною лабораторією «Біозахист» укладено кредитний договір № 010/01-04/08-43, за умовами якого позичальнику відкривалася відновлювальна кредитна лінія у сумі 1 950 000 грн. строком до 29 січня 2018 року зі сплатою 15,5 % річних (а.с.9-20).
В цей же день між банком та ОСОБА_7 був укладений договір поруки. Договір підписано також позичальником. За вказаним договором ОСОБА_7 взяв на себе зобов’язання відповідати за виконання ТОВ «Біозахист» зобов’язань лише за договором №010/01-04/08-43, в об’ємі, який передбачено умовами кредитного договору (а.с.6-8).
Однак, до закінчення строку дії договору, а саме 29 травня 2008 року між банком та ТОВ «Біозахист» був укладений додатковий договір №010/01 -04/08-43/4, яким був збільшений розмір процентної ставки по кредиту до 21% річних (а.с.21).
Встановивши, що додатковою угодою збільшено обсяг відповідальності позивача як поручителя за згаданим кредитним договором суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч.1 ст.559 ЦК України визнав договір поруки припиненим, припинивши таким чином зобов’язання ОСОБА_7
Доводи апелянта - Банку про те, що обсяг відповідальності позивача не змінився внаслідок укладення додаткової угоди до кредитного договору безпідставні. З наведеного вище вбачається, що внаслідок укладення додаткового договору збільшився розмір процентів, який повинен сплатити позичальник за користування кредитом.
Доводи апелянта - ТОВ «Спеціалізованої науково-дослідної технологічної лабораторії «Біозахист» про те, що підписавши договір поруки, ОСОБА_7 погодився на всі можливі зміни до кредитного договору, був ознайомлений з усіма його умовами і не заперечував проти них, є безпідставними, оскільки з п.1.2. договору поруки вбачається, що позивач дійсно взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за борги ТОВ «Біозахист» за кредитним договором № 010/01-04/08-43, але в межах підписаного сторонами договору. В жодному пункті цього договору не має посилання на його згоду в подальшому на зміну в односторонньому порядку процентної ставки. Крім того посилання апелянта на те, що позивач надав згоду на збільшення процентної ставки, оскільки 30 січня 2009 року здійснив платежі за цим договором з урахуванням підвищеної процентної ставки, також не заслуговують на увагу, оскільки жодним з апелянтів не надано доказів того, що позивача письмово повідомляли про підвищення відсоткової ставки і після цього він сплатив заборгованість з урахуванням підвищення відсотків.
За такого, підстав для скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована науково-дослідна технологічна лабораторія «Біозахист» відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 травня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: