Справа № 22-ц-1979/11 03.08.2011 03.08.2011 23.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-1979/11 Суддя суду 1-ї інстанції – Маржина Т.В.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Локтіонової О.В.,
із секретарем – Поліщук Ю.В.,
за участю:
позивача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2011 року
за позовом
ОСОБА_3 до приватного підприємства «Юридично-консалтингової фірми «Регламент» (далі – ПП «ЮКФ «Регламент») про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
26 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПП «ЮКФ «Регламент» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позивачка зазначала, що 27 липня 2009 року уклала з відповідачем договір про юридичне обслуговування, згідно з яким заплатила за послуги 3815 грн., а фірма зобов’язалася надавати їй консультаційні та юридичні послуги щодо захисту її інтересів, в тому числі правові функції в відділах державної виконавчої служби. Однак відповідач не виконав умов договору, оскільки наданий нею виконавчий лист не направив до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. У зв’язку з цим вона вимушена була повторно звертатися до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона вимушена була лікуватися та морально страждала. У зв’язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача 3815 грн., які вона сплатила йому за вищезазначеним договором, витрати на лікування у сумі 2000 грн. та моральну шкоду у сумі 1500 грн.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення районного суду, просить його скасувати та постановити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
З ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2009 року позивачка уклала з ПП «ЮКФ «Регламент» договір №19 про юридичне обслуговування (а.с.7). Відповідно до його змісту сторони домовились про здійснення відповідачем від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певних юридичних дій, внаслідок яких довіритель набуває певних суб’єктивних прав та обов’язків.
Така домовленість свідчить про укладення договору доручення, який регулюється нормами глави 68 Цивільного кодексу України.
На виконання такої угоди відповідач, як підтвердила у судовому засіданні позивачка, склав позовну заяву від її імені до кредитної спілки «Кредитний альянс» про розірвання договору та стягнення суми вкладу та відшкодування моральної шкоди (а.с.34,35).
28 жовтня 2009 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було винесено заочне рішення за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Кредитний альянс» про розірвання договору та стягнення суми вкладу та відшкодування моральної шкоди, яке набрало чинності 09 листопада 2009 року (а.с.31).
У пункті 2.2. договору доручення сторони передбачили, що закінчення робіт з представництва в судах загальної юрисдикції визначається моментом набрання чинності рішенням суду. В пункті 1.1. вони також зазначили, що повірений зобов’язується виконувати правові функції в відділах державної виконавчої служби управлінь юстиції. Однак п.2.1. договору вони уточнили, що повірений вчиняє такі дії: усне та письмове консультування з юридичних питань, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів довірителя в органах суду та представництво інтересів довірителя в органах суду, особами що є співробітниками повіреного (а.с.7).
12 квітня 2011 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області була задоволена заява ОСОБА_3 про видачу дублікату виконавчого листа на виконання заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2009 року (а.с.32).
Викладене свідчить, що позивачка, підписавши з відповідачем договір доручення, повністю погодилася з усіма його вимогами, в тому числі з тим, що представництво її інтересів в суді закінчується в день набрання чинності рішенням суду по справі, по якій відповідач надавав юридичні послуги. В даному випадку рішення набрало чинності 09 листопада 2009 року. Відповідач в цій частині повністю виконав взяті на себе за цим договором зобов’язання.
Що стосується його зобов’язань виконувати правові функції в відділах державної виконавчої служби управлінь юстиції, то дійсно це передбачено договором. Однак з урахуванням п.2.1. цього договору його функції зведені до консультування та складання проектів необхідних процесуальних документів. Умови, що повірений повинен також здійснити функцію передачі виконавчого листа, виданого за результатами розгляду справи, договором не передбачено.
Таким чином відповідач виконав доручення у відповідності до умов договору, а отже є правильним висновок суду І інстанції, що вимоги позивачки про стягнення плати за договором є безпідставними.
Оскільки під час розгляду справи не встановлені обставини неналежного виконання відповідачем умов договору, то також є правильними висновки суду І інстанції, що не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення на її користь витрат на лікування та моральної шкоди, стягнення якої не передбачено договором.
Посилання суду виключно на норми глави 63 Цивільного кодексу України щодо надання послуг, не тягне зміну чи скасування рішення, оскільки відповідно до припису ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
І крім того, суд правильно визначив правові наслідки вирішеного ним спору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді