Справа № 22-ц-2245/11 26.08.2011 26.08.2011 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2245/11 Суддя суду 1-ї інстанції – Батченко О.В.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Локтіонової О.В.,
із секретарем – Богуславською О.М.,
за участю: позивача – ОСОБА_3,
відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2011 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И Л А:
11 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання їх повнолітньої доньки в розмірі ј частини його доходів щомісячно.
Позивачка зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і знаходиться на її утриманні. З вересня 2010 року ОСОБА_5 навчається в Миколаївському національному університеті імені ОСОБА_6 на контрактній основі та стипендію не отримує, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, оскільки вона одна не в змозі її утримувати.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2011 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 12 березня 2011 року по 30 липня 2014 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що судом не враховано, що відповідач крім пенсії має ще іншу роботу, і просить рішення районного суду змінити, стягнувши з відповідача щомісячно Ѕ частину його доходів.
В межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3,4). Після розірвання шлюбу донька проживає з матір’ю та навчається в Миколаївському національному університеті імені ОСОБА_6 з 01 вересня 2010 року на контрактній основі, стипендію не отримує (а.с.19).
Відповідно до положень ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідач по справі не працює, але отримує пенсію по інвалідності в розмірі 764 грн. (а.с.27). Позивачка також не працює, перебуває на обліку як безробітна з 10 червня 2011 року (а.с.32).
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов’язаний приймати участь в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання і, враховуючи вимоги положень ст.ст.182, 200 СК України, обґрунтовано стягнув аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.
Однак суд помилково зазначив граничну межу розміру стягнутих аліментів, вказавши, що їх розмір повинен складати не менше 30 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, тоді як аліменти стягувалися на повнолітню дочку і ст.182 СК України в даному випадку не застосовується. Тому в цій частині рішення підлягає зміні з виключенням вказівки про мінімальний розмір аліментів.
Крім зазначеного, вирішуючи спір в частині строку стягнення аліментів, суд не звернув належної уваги на положення ст.ст.191, 199, 201 СК України, які передбачають, що в даному випадку аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову і до досягнення дочкою 23 років. Але право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду з позовом 11 лютого 2011 року, а не 12 березня 2011 року, як зазначив про це суд І інстанції, що випливає зі штемпелю на конверті ( а.с.6), а тому саме з цієї дати повинні присуджуватися аліменти.
Посилання у рішенні про стягнення аліментів по 30 липня 2014 року не ґрунтуються на законі, оскільки ст.199 СК України передбачає припинення їх виплати у разі припинення навчання, і на даний час не має достатніх підстав вважати, що донька сторін саме в цей строк закінчить навчання.
За такого рішення суду в частині дати, з якої присуджуються аліменти та строку закінчення їх сплати, також підлягає зміні.
Доводи позивачки, що суд І інстанції необґрунтовано занизив стягнутий розмір аліментів, і не врахував, що відповідач має крім пенсії інші доходи, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, в яких відсутні належні докази, які б свідчили про наявність у відповідача іншого доходу, крім пенсії.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2011 року в частині стягнення аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Миколаєва на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв’язку з продовженням навчання аліменти у розмірі 1/6 частини від його доходу щомісячно, починаючи з 11 лютого 2011 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: