Справа № 22-ц-2227/11 11.10.2011 11.10.2011 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2227/11 Головуючий у першій інстанції Разумовська О.Г.
Суддя-доповідач апеляційної інстанції Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Локтіонової О.В., Довжук Т.С.,
із секретарем судового засідання – Бобуйок І.Ф.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2010 року за позовом Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
18 травня 2010 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 08 листопада 2010 р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання.
В апеляційній скарзі Банк просить скасувати ухвалу суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме на неналежне повідомлення про час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд послався на те, що представник Банку не з’явився в судові засідання 21 жовтня 2010 р. та 08 листопада 2010 р., про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Проте з такими мотивами погодитися не можна.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.ч.1,6 ст.74 ЦПК України судові виклики осіб, які беруть участь у справі, здійснюються судовими повістками про виклик, також вони можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
З матеріалів справи, зокрема з протоколів судового засідання вбачається, що в попередніх судових засіданнях 14 вересня 2010 року та 04 жовтня 2010 року представник Банку був присутній та був сповіщений про відкладення розгляду справи на 21 жовтня 2010 р. через неявку відповідачки (а.с.24, 27). В судове засідання 21 жовтня 2010 р. представник Банку не з’явився і про причини неявки суд не повідомив (а.с.28). Не з’явився представник позивача в судове засідання і 08 листопада 2010 р. (а.с.29).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про виклик позивача у судові засідання у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, про яку нема відомостей про вручення їй судової повістки, суд відкладає розгляд справи.
Таким чином, суд не мав підстав вважати неявку позивача в судове засідання 08 листопада 2011 року повторною та застосовувати наслідки частини 3 статті 169 ЦПК України, тобто залишати позовну заяву без розгляду.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що в матеріалах справи наявна заява представника Банку про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки суд порушив вимоги процесуального законодавства, ухвала від 08 листопада 2010 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 08 листопада 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді