Справа № 22-ц-2237/11 29.11.2011 29.11.2011 21.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2237/11 Суддя суду 1-ї інстанції – Алексєєв А.П.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання – Калашниковою А.М.,
за участю представника позивача – Матвєєнка І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5
на заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2011року
за позовом
публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – Банк) до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
14 жовтня 2010 року Банк пред’явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.
20 березня 2007 року між ним та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №11130215000, відповідно до якого він надав відповідачу кредит у сумі 39000,00 доларів США, що еквівалентно 196950,00 гривень за курсом Національного банку України на день укладання договору строком до 17 березня 2017 року з оплатою 13,5% річних.
В цей же день для забезпечення виконання цього зобов’язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір поруки №102811, за яким поручитель зобов’язався відповідати за повне і своєчасне виконання боржником ОСОБА_6 зобов’язань за кредитним договором.
Через невиконання відповідачами своїх зобов’язань за кредитним договором станом на 06 вересня 2010 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 39067,86 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 308956,48 гривень, яка складається з:
- 30838,72 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 243878,77 гривень – суми заборгованості за основним та простроченим кредитом;
- 6994,84 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 55316,59 гривень – суми заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом;
- 1234,30 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 9761,12 гривень – суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами.
Пославшись на виписані обставини, Банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 39067,86 доларів США, що еквівалентно 308956,48 гривень.
Заочним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 24 березня 2011 року позов Банку задоволений повністю.
Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 подав на рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ухвалення рішення без документально підтвердженої існуючої заборгованості за кредитним договором, а також відсутності повідомлення її банком про необхідність погашення заборгованості за боржника та протиріччя договору поруки чинному законодавству України в частині строку його дії, просить його скасувати та ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами були порушені умови кредитного договору, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з них кредитної заборгованості у солідарному порядку у повному обсязі.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В разі порушення зобов’язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.
Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.ст.256, 258 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (в подальшому перейменованому у ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №11130215000, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у сумі 39000,00 доларів США строком до 17 березня 2017 року з оплатою 13,5% річних.
За умовами цього договору відповідач мав щомісячно погашати кредит згідно з графіком погашення заборгованості (а.с.9-16).
З метою забезпечення виконання зобов’язання в цей же день був укладений між Банком та ОСОБА_4 договір поруки, згідно з умовами якого вона зобов’язалася відповідати за виконання ОСОБА_6 зобов’язань, які виникають з умов зазначеного кредитного договору (а.с.17).
Внаслідок невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором утворилась заборгованість, розмір якої згідно з розрахунком Банку станом на 06 вересня 2010 року складав 39067,86 доларів США, що еквівалентно 308 956 грн.48 коп. (а.с.18-29).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що встановивши факт тривалого невиконання боржником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування ним, суд обґрунтовано поклав на відповідачів обов’язок солідарно відшкодувати Банку завдані збитки та пеню.
Однак, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем ОСОБА_6 був отриманий кредит в доларах США та Банк просив стягнути заборгованість саме в цій валюті з зазначенням її гривневого еквіваленту, а також суд не звернув увагу на положення ст.258 ЦК України і стягнув пеню за період, який складає строк більше ніж один рік, оскільки позивач звернувся до суду 14 жовтня 2010 року, а просив стягнути пеню, починаючи з 07 вересня 2009 року.
За такого рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України в частині стягнення кредитної заборгованості підлягає зміні, а саме з відповідачів на користь Банку підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором станом на 06 вересня 2010 року у розмірі 308 615 грн.59 коп., що складається з 30838,72 доларів США, що еквівалентно 243878,77 грн. – суми заборгованості за основним та простроченим кредитом; 6994,84 доларів США, що еквівалентно 55316,59 грн. – суми заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом; та 9420,23 грн. пені.
Доводи апелянта ОСОБА_4, що договір поруки, укладений між нею та Банком, протиріччить чинному законодавству України в частині строку його дії, оскільки він відрізняється від строку дії кредитного договору, колегія вважає безпідставними, так як ці доводи спростовуються п.9.5 кредитного договору та п.3.1.договору поруки.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 24 березня 2011 року в частині стягнення кредитної заборгованості змінити, виклавши її в такій редакції:
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11130215000 від 20 березня 2007 року станом на 06 вересня 2010 року у розмірі 308 615 грн.59 коп., що складається з 30838,72 доларів США, що еквівалентно 243878,77 грн. – суми заборгованості за основним та простроченим кредитом; 6994,84 доларів США, що еквівалентно 55316,59 грн. – суми заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом; та 9420,23 грн. пені.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді