Справа № 22-ц-2133/11 13.12.2011 13.12.2011 21.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2133/11 Головуючий у 1-й інстанції – Циганок В.Г.
Категорія 25 Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання – Бобуйок І.Ф.,
за участю:
позивача – ОСОБА_2,
його представника – ОСОБА_3,
представника відповідача – Галушка В.О.,
представника третьої особи – ПАТ «Перший український міжнародний банк» - Горбань О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
(далі – Страхова компанія)
про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 р. позивач пред’явив до суду позов про стягнення зі Страхової компанії 131872,03 грн. матеріальних збитків та 50000 грн. моральної шкоди.
В мотивування вимог посилався на те, що 17.04.2009 року уклав договір №25а/09кр(нк) добровільного страхування транспортного засобу (далі – Договір) – автомобіля ВАЗ 2170 30, реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий в заставу ПАТ «ПУМБ» за договором №6344407 від 15.04.2008 року.
02.05.2009 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений його автомобіль. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, але відповідач добровільно не виконує свої зобов’язання.
На підставі висновку автотоварознавчого дослідження №058/07-09 від 01.09.2009 р. позивач просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у вигляді матеріального збитку за пошкодження автомобіля в сумі 37854,04 грн.
Оскільки відповідач вчасно не виплатив страхове відшкодування, то позивач просив стягнути також пеню відповідно до п.28.1 Договору за 265 днів прострочення у сумі 1004,35 грн., орендну плату у сумі 68 700 грн., яку він вимушений був сплачувати, орендуючи автомобілі, оскільки його знаходився в неробочому стані з вини відповідача, який не дав дозволу на його ремонт, кредитну заборгованість у сумі 10 796 грн.89 коп., яка склалася у нього перед банком, який кредитував його з приводу купівлі зазначеного автомобіля, 42 грн.75 коп. за здійснення виклику страхової компанії, 1474 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 18 187 грн.20 коп. витрат на правову допомогу та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2010 року та додатковим рішенням цього ж суду від 26.07.2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто зі Страхової компанії на користь позивача страхове відшкодування у сумі 37854,04 грн., пеню у сумі 1004,35 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., витрати за виклик представника відповідача для проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 42,75 грн., витрати за проведення цього дослідження у сумі 1474 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., судовий збір у сумі 403 грн.75 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 1400 грн. Стягнуто зі Страхової компанії на користь держави 69,24 грн. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
ПАТ «СК «АХА Страхування» подала на це заочне рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалите нове – про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Скаргу обґрунтувало тим, що при ухваленні рішення, судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем страхова виплата не здійснена; позивачем правильно обраховано розмір пені, а моральну шкоду позивачу заподіяно неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.
Між тим з таким висновком суду в повній мірі погодитись не можна.
Відповідно до ст.ст.979, 983 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.ст.988, 990 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Стаття 992 ЦК України передбачає, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема договору застави транспортного засобу (а.с.7-16), договору страхування (а.с.18-25), квитанцій (а.с.26, 33), запиту (а.с.28), відповідей Банків (а.с.30, 126а), заяв (а.с.31, 126), звернень (а.с.120-124а), висновку автотоварознавчого дослідження №058/07-09 від 01.09.2009 р. (а.с.34-46), страхового акту від 21.06.2010 р. (а.с.116-117), між позивачем та ПАТ «Перший український міжнародний банк» 15 квітня 2008 року був укладений договір застави автомобіля ВАЗ 2170 30, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 строком до 15 квітня 2015 року. Згідно з умовами цього договору позивач повинен застрахувати предмет застави на строк дії цього договору. 17 квітня 2009 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «СК «АХА «Страхування» договір №25а/09кр(нк) добровільного страхування транспортного засобу строком до 16 квітня 2010 року та сплатив перший платіж у сумі 1172,47 грн. Відповідно до умов цього договору (п.п.10.2, 24.1, 25.12, 26.3.11, 26.3.12, 28.1) безумовною франшизою є 889 грн.92 коп., страховик не відшкодовує втрату товарної вартості транспортного засобу, непрямі збитки, викликані страховим випадком (моральна шкода, втрачений прибуток, штрафи, банківське обслуговування, витрати, пов’язані з реєстрацією та зняттям транспортного засобу з обліку, податки, суми за кредитними зобов’язаннями та інше). Для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов’язаний надати страховику серед іншого заяву про виплату страхового відшкодування встановленої страховиком форми. У випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення транспортного засобу) кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.
02 травня 2009 року стався страховий випадок, за яким страхова компанія повинна була виплатити позивачу страхове відшкодування. Однак цього не зробила до теперішнього часу.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №058/07-09 від 01.09.2009 р. та квитанції про виклик представника страхової компанії для проведення цього дослідження, проведеного за заявою позивача ОСОБА_2 сума матеріального збитку, спричиненого йому в результаті ДТП пошкодженням автомобіля становить 37 854 грн.04 коп., з яких втрата товарної вартості – 3828,72 грн. Вартість послуги факсу становить 42,75 грн.
Колегія суддів бере до уваги саме цей висновок, тому що він складений відповідно до методики товарознавчої експертизи і оцінки дорожніх транспортних засобів та на підставі довідково-нормативної літератури, яка містить щотижневі ціни на деталі до автомобіля та виконання ремонтних робіт, що відсутньо у дослідженні, яке було представлено Страховою компанією.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки між сторонами був укладений договір страхування, який належним чином набрав чинності, і протягом строку дії договору стався страховий випадок, то відповідач ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» повинна сплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 33 178 грн.15 коп. (37 854 грн.04 коп.(матеріальний збиток) – 3828 грн.72 коп. (втрата товарної вартості) - 889 грн.92 коп. (франшиза) + 42 грн.75 коп. (витрати за виклик представника відповідача для проведення автотоварознавчого дослідження)).
Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на користь позивача, на думку колегії, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до умов укладеного договору страхування, про які йшло вище, Страхова компанія може виплатити страхове відшкодування тільки після звернення страхувальника до неї з заявою про виплату страхового відшкодування, яка складається у формі, встановленій цією компанією. Оскільки в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень позивача в суді встановлено, що позивач не писав такої заяви, то і вини відповідача у невиплаті страхового відшкодування протягом строку, який передбачений договором, не вбачається, а тому пеня не підлягає задоволенню.
Оскільки районний суд був іншої думки, то його рішення в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає зміні.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції не звернув уваги, що між сторонами існували договірні правовідносини, які врегульовані спеціальним законом – Закон України «Про страхування», та ст.992 ЦК України, які не передбачають такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди, не передбачає такої відповідальності й договір страхування.
За таких обставин рішення районного суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позовній вимозі про стягнення моральної шкоди.
Доводи апелянта, що він має право на відшкодування моральної шкоди за Законом України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки редакція цього Закону на час виникнення правовідносин між сторонами не передбачала випадку стягнення моральної шкоди за вище виписаних обставин.
Крім того судом були неправильно визначені судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та держави. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено витрати за проведення експертизи у сумі 1474 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача на підставі ст.88 ЦПК України саме такі суми судових витрат. Матеріали справи не містять письмових доказів того, що позивач сплачував судовий збір у сумі 403,75 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1400 грн., а тому рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Крім того, оскільки позивачем не було сплачено при подачі позову судового збору, то на підставі ст.88 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 331 грн.78 коп., оскільки позов задоволений частково.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.
Заочне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2010 року в частині стягнення матеріальної шкоди і судових витрат змінити, зменшивши стягнуту з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду з 40375,14 грн. до 33178,15 грн. та судові витрати з 1923,75 грн. до 1594 грн. та збільшивши стягнутий з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь держави судовий збір з 69 грн.24 коп. до 331 грн.78 коп.
Заочне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у стягненні з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді