ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 жовтня 2006 р.

№ 14/307

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Головуючий

Невдашенко Л.П.

Суддів

Михайлюка М.В. Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Контакт”

на постанову у справі

від 03.04.2006 Львівського апеляційного господарського суду №14/307  господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

ТОВ “Контакт”

до	ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі філії “Долинський РЕМ”

про	стягнення 179478,62 грн.

за участю представників сторін:

позивача

Ружицький О.К., Черненко Л.М.

відповідача

Редченко В.А., Тихонюк Т.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005 р. у справі № 14/307 (суддя Булка В.І.) задоволено позов ТзОВ “Контакт” м.Долина і стягнено з ВАТ “Прикарпаттяобленерго” м. Івано-Франківськ 159478,62 грн. шкоди та 1712,78 грн. судових витрат.

Суд мотивував рішення, спираючись на договір №425 від 06.03.2000 р. і доповнення від 12.11.2001 р. умови якого порушені в результаті необгрунтованого припинення подачі електроенергії протягом грудня 2003р. –березня 2004 р.  Суд дійшов висновку, що внаслідок неподачі електроенергії, позивач не виконав зобов’язання перед контрагентами, тим самим поніс збитки у вигляді втрат та неотриманих доходів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. вказане рішення суду скасоване і в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду позивач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою у якій просить її скасувати, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановив апеляційний господарський суд,  ТОВ “Контакт” м.Долина заявлено позов про стягнення з ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі Долинського РЕМ 134600 грн. відшкодування шкоди, 24874,62 грн. вартості недовідпущеної електроенергії, 20000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до укладеного 06.03.2000р. договору № 425 на користування електроенергією ВАТ "Прикарпаттяобленерго" зобов’язувалось постачати МП "Контакт" м.Долина 0,5 квт. електроенергії в місяць. Згідно додатку № 3.1 до договору об'єктом електропостачання значиться магазин в м.Долина. 12.11.2001р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 425 від 06.03.2000р., якою не змінено об'єкт та об'єми електропостачання.

Позивач обґрунтовує   факт   порушення  відповідачем  договірних зобов'язань припиненням    подачі електроенергії,  внаслідок чого    ним не виготовлена і не поставлена по укладеним договорам продукція, не надані послуги з автоперевезень та електрозварювальних робіт, понесенні витрати по відновленню бухгалтерського обліку та на юридичне обслуговування.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, зазначивши:

По - перше, позивач  не довів, що відповідачем    припинена подача електроенергії на  вказаний  в договорі  № 425  від 06.03.2000р.  об'єкт-магазин в м.Долина, тим самим не можна вважати, що з вини відповідача - зобов'язання по договору порушені.

Підтвердженням використання позивачем електроенергії в грудні 2003р., січні, лютому, березні 2004р. є виписані відповідачем та отримані позивачем рахунки на оплату. Зокрема, в грудні 2003р. спожито електроенергії в кількості 2910 квт. на суму 876,35 грн., січні 2004р. –4650 квт. вартістю 1411,80 грн., лютому 2004р. –4490 квт. вартістю 1382,45 грн.

В засіданні позивач визнав факт постачання електроенергії на об'єкт "магазин" та спожитої вказаної в рахунках кількості. Водночас послався на припинення подачі електроенергії на інший об'єкт, який не вказано ні в договорі, ні в доповненні до нього.

В розумінні п.6.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником і споживачем.

Внаслідок невизначення договором умов щодо кількості та порядку постачання електроенергії на інші, крім "магазин" об'єкти позивача, припинення подачі електроенергії на ці об'єкти не може вважатися порушенням зобов'язань.

По-друге, на підставі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських взаємовідносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, господарсько-правова відповідальність виникає в разі доведеності збитків, протиправності дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями та виною.

Відповідно частин 2,4 ст.623  ЦК України  розмір     збитків,  завданих, порушенням   зобов'язання,  доводяться   кредитором,    а   при   визначенні неодержаних   доходів    (упущеної   вигоди)    враховуються    заходи,    вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач обґрунтовує неодержані доходи невиконанням зобов'язань перед контрагентами згідно договорів № 2/11 від 04.11.2003р., № 1/11 від 03.11.2003р., № 4/10 від 29.10.2003р., №  3/10 від 28.10.2003р. на розпиловку 310 кбм. брусу по договору № 1/7 від 01.07.2003р., за послуги автокрана, а по договору № 4/11 від 11.11.2003р. електрозварювальні роботи.

Проте, позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками та припиненням подачі електроенергії

Так, в договорах на розпиловку бруса не обумовлено строки виконання зобов'язань, тим самим не можна вважати, що ці роботи підлягали виконанню протягом періоду в якому електроенергія не подавалась.

Не довів позивач наявність матеріалів, підлягаючих використанню при проведенні стругальних робіт по виготовленні брусу.

Не можуть вважатися доводом понесених позивачем збитків долучені претензії, оскільки відсутні докази їх задоволення та сплати грошових коштів

Автопослуги та електрозварювальні роботи підлягали виконанню на підставі заявок, що передбачено договорами. Позивач докази подачі заявок не надав, відповідно, не обґрунтував необхідності виконання цих робіт та можливість отримання доходів. При цьому, позивач не довів неможливості використання автотранспорту за відсутності електроенергії.

Що стосується витрат по відновленню бухгалтерського обліку та юридичних витрат, то в матеріалах справи відсутні будь-які документи в їх підтвердження.

Вимоги щодо моральної шкоди господарським судом відхилені, оскільки не доведено втрату юридичною особою свого іміджу перед партнерами та понесенням шкоди діловій репутації.

Однак, погодитись з таким висновком суду неможливо, оскільки як зазначив в касаційній скарзі позивач та вбачається з матеріалів справи (а.с.164) сторони 12.11.2001 року вносили зміни та доповнення до основного договору № 425 від 06.03.2000 року. Крім того, як зазначає скаржник, та вбачається з доданих до касаційної скарги матеріалів, сторони по справі укладали також додаток № 5 до основного від 17.01.2002 р., однак вказані додатки до договору попередніми судовими інстанціями не досліджувались і не розглядались, незважаючи на те, що позивач заявляв про них і заявляв відповідне клопотання.

Згідно вказаного додатку як наголошує скаржник йому було доведена потужність електроенергії на спірний об’єкт в кількості 15 КВТ. Тобто як, стверджує скаржник підприємству подавалась електроенергія на два об’єкта –на виробничу базу  по вул. Обліски, 92 та магазин по вул.Б.Хмельницького,13 м.Долина кожен об’єкт обладнаний окремим лічильником, а оплата проводилась по єдиному рахунку, однак електроенергія була відключена саме від виробничої бази.

Вказані обставини попередні судові інстанції не прийняли до уваги, а констатували, що на спірний об’єкт виробнича база договір не укладався, а укладався лише на постачання електроенергії до магазину, що протирічить змісту додатку № 5 до основного договору.

Наведене свідчить про неповне з’ясування попередніми судовими інстанціями обставин справи, що є порушенням норм ст. 43 ГПК України.

За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,  колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005р. у справі №14/307 скасувати, а матеріали справи передати місцевому господарському суду для нового розгляду.

Головуючий                                                                          Л.Невдашенко

Судді:                                                                                М.Михайлюк

                                                                                          

                                                                                         Н.Дунаєвська