ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 7/83

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –

Кузьмарук С.С. (дов. від 31.12.2006р.);

від відповідача –

не з’явилися;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги

ТОВ “Рівнекультмеблі”

на  постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р.

у справі

№7/83 господарського суду Рівненської області

за позовом

ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”

до	ТОВ “Рівнекультмеблі”

про	стягнення 9 892, 48 грн.

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ Ей-1-Ес “Рівнеенерго” м.Рівне звернулось з позовом до ТОВ “Рівнекультмеблі” м.Рівне про стягнення 9892,48 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.05.06 у справі № 7/83 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ “Рівнекультмеблі” м.Рівне на користь позивача 9892,48 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

Рішення мотивовано доведеністю позивачем факту порушення відповідачем Правил користування електроенергією внаслідок користування електроенергією при пошкодженому електролічильнику та не повідомлення про це постачальника електроенергії (наявне механічне пошкодження вимірювального приладу), що зумовлює донарахування відповідачу вартості недоврахованої, внаслідок цього електроенергії в установленому порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.06 зазначене судове рішення залишено без зміни з підстав його обгрунтованості та законності.

У поданій касаційній скарзі ТОВ “Рівнекультмеблі” просить скасувати рішення та постанову зазначених судових інстанцій як такі, що прийняті при неповному дослідженні обставин справи, зокрема тих, що стосуються встановлення вини відповідача в користуванні електроенергією без належного обліку;  справу направити на новий розгляд.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями  обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.

Між сторонами по справі укладено договір № 174 від 11.10.05, згідно якого позивач постачає відповідачеві електроенергію, а відповідач зобов’язувався оплачувати її постачальнику згідно з умовами додатку № 4 “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків” та сплачувати вартість електроенергії, розраховану згідно з методикою.

Відповідач зобов’язаний був вносити плату до 20 числа за розрахунковий період.

При огляді приладу обліку електроенергії рейдовою бригадою позивача складено акт № 001660 про зупинення приладу обліку електроенергії № 783380. Акт підписаний зі сторони відповідача директором з одночасним повідомленням про засідання комісії 13.12.05.

Актом № 20 від 24.01.06 за результатами проведення експертизи лічильника електроенергії № 783380 підтверджено факт, що лічильник має механічні пошкодження є непридатним для подальшої експлуатації. З даним актом ознайомлений відповідач, свідченням чого є його підпис на цьому акті.

Згідно Закону України “Про електроенергетику та Правил користування електроенергією відповідачу проведено нарахування за три місяці згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил.

Відповідно до рахунку № 18 від 27.01.06 сума нарахування за період з 13.09.05 по 12.12.05 становить 8243,73 грн. з терміном оплати 10 днів.

У вказаний термін відповідач заборгованості не сплатив.

За таких умов з відповідача підлягали стягненню збитки в розмірі 9892,48 грн., які заподіяні внаслідок порушення приладу обліку споживача та полягають в тому, що електроенергія споживалась відповідачем без її обліку і відповідно невірно проводилась оплата.

Вина відповідача проявляється у його бездіяльності, а саме не в утриманні в належному стані приладу обліку енергії.

Посилання скаржника на те, що за несправність електролічильника він не несе відповідальності, спростовуються Законом України “Про електроенергетику” в якому вказано, що належний технічний стан енергетичних установок споживача забезпечує сам споживач (ч.2-3 Закону).

Крім того, все низьковольтне обладнання і прилад обліку в тому числі знаходиться на балансі відповідача і він зобов’язаний забезпечувати належний технічний стан приладів (а.с 33-34).

Суди також встановили, що за умови механічного пошкодження і повної зупинки лічильника нема підстав для застосування п.6.20 Правил, що регулює визначення обсягу електроенергії у випадку тимчасового порушення розрахункового обліку не з вини споживача (середньодобовий обсяг споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення обліку або наступного, після відновлення обліку, періоду).

Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

                                ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.06 у справі № 7/83 залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                          Н.Кочерова  

 

                                                                       

Судді                                                                                                         В.Рибак

                                                                                         М.Черкащенко