ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 жовтня 2006 р. |
№ 1/630-14/200 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого, судді: суддів: |
Кравчука Г.А. Мачульського Г.М. Шаргала В.І. |
|
за участю представників сторін: |
|
позивача |
Медвідь І.І. дов. №11-18 від 10.01.2006 р. |
|
відповідачів |
1. не з'явився 2. не з'явився |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
|
касаційну скаргу |
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 р. |
|
у справі |
№1/630 -14/200 господарського суду Львівської області |
|
за позовом |
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області |
|
до |
1. Державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Західного оперативного командування” 2. Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
про |
визнання недійсним договору оренди, виселення з орендованого приміщення та стягнення незаконно отриманих коштів в розмірі 23 378,33 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Регіональне відділення Фонду державного майна України (надалі РВ ФДМУ) по Львівській області звернулося до господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Західного оперативного командування” (надалі Управління) та Приватного підприємця (надалі ПП)
Доповідач: Шаргало В.І.
ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди, виселення з орендованого приміщення другого відповідача та стягнення незаконно отриманих першим відповідачем коштів в розмірі 23 378,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладаючи договір Управління перевищило повноваження надані йому законом, тому договір слід визнати недійсним зі стягненням в доход держави всього отриманого за договором з першого відповідача. Відповідно до додатку №8 до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” РВ ФДМУ є тим державним органом, на який покладено контроль за справлянням платежів до бюджету, тому має право на стягнення незаконно отриманого доходу.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2006 року (суддя Кітаєва С.Б.) позов задоволений частково, договір оренди №169 від 01.11.2001 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України “Управління торгівлі Західного оперативного командування” та Приватним підприємцем ОСОБА_1 визнаний недійсним з виселенням останнього з орендованого приміщення. Судове рішення мотивоване тим, що названий договір не відповідав вимогам законодавства, чинного на час його укладення. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено з посиланням на те, що законодавством не передбачено повноважень позивача звертатись з вимогою про стягнення до Державного бюджету незаконно отриманих коштів.
За апеляційною скаргою РВ ФДМУ по Львівській області судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року (судді: Кузь Л.В., Юркевич М.В., Городечна М.І.) змінене в частині припинення провадження у справі, в зазначеній частині в позові відмовлено, в решті рішення залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, РВ ФДМУ по Львівській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись, зокрема, на неврахування судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, просить її скасувати в частині відмови в позові, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2001 року між Управлінням (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди НОМЕР_1, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення (бокс гаражу), площею 77,3 кв. м., яке розміщене за адресою АДРЕСА_1. Судом встановлено, що при укладенні цього договору порушені, зокрема, вимоги Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, з органом ФДМУ не погоджений розмір орендної плати.
На момент укладення спірного договору, норми Господарського кодексу, на порушення яких послався скаржник, не були чинними, тому виходячи зі змісту Прикінцевих положень цього Кодексу, до даних правовідносин слід застосовувати норми чинного на той час законодавства, тобто Цивільного кодексу Української РСР.
Як зазначалося вище, господарський суд визнав вказаний договір недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону і в цій частині судове рішення не оскаржується.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року №2558-XII основними завданнями Фонду є:
захист майнових прав України на її території та за кордоном;
здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств;
здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності;
здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів;
сприяння процесові демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників (п. 4 Положення).
Згідно з додатками до Законів України “Про державний бюджет України на 2004 рік” та “Про державний бюджет України на 2005 рік” за Фондом державного майна закріплений контроль за справлянням платежів до бюджету з плати за оренду цілісних майнових комплексів, надходження коштів від плати за оренду майна бюджетних установ, що не суперечить наведеній нормі згаданого Положення.
Разом з тим, стягнення в дохід держави грошових коштів за нормами Цивільного кодексу України передбачалося у випадку визнання договору недійсним з підстав його укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, при зверненні з позовом про визнання зазначеного договору недійсним, позивач такої підстави не наводив.
З урахуванням наведених норм законодавства, судова колегія, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача наданих законом повноважень для звернення до господарського суду з позовом про стягнення в доход держави незаконно отриманих коштів.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №1/630 -14/200 залишити без зміни.
|
Головуючий суддя |
|
Кравчук Г.А. |
|
Суддя |
|
Мачульський Г.М. |
|
Суддя |
|
Шаргало В.І. |