ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) “Укрнафта” звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) “Нафтохімік Прикарпаття” про стягнення 5 469 664, 39 грн., отриманих  відповідачем безпідставно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квітні-травні 2005 року відповідач, виробив з давальницької сировини   позивача (ВАТ “Укрнафта”) підакцизний товар   для    останнього    (бензини, дизельне пальне). При    розрахунках   ВАТ

Доповідач: Шаргало В.І.

“Нафтохімік Прикарпаття”   нарахував позивачеві до сплати суму акцизного збору (який замовник сплачує виробникові) з використанням комбінованої ставки, запровадженої Законом України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 року №2505, у зв’язку з чим утворилася переплата у вказаному розмірі. На думку позивача, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” не мав права застосовувати названу ставку акцизного збору, оскільки це суперечить вимогам ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування”.

На підставі клопотання ВАТ “Укрнафта” ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2006 року до участі у справі на стороні відповідача  в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову інспекцію (надалі ДПІ) в Надвірнянському районі.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2006 року (суддя Шіляк М.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року (судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І.)  в позові відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що отримана відповідачем від позивача сума акцизного збору в квітні-травні 2005 року, у відповідності з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” та Закону України №2505, сплачена ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” до бюджету повністю; перевірка відповідача з даного питання, проведена ДПІ в Надвірнянському районі, не виявила порушень останнім чинного законодавства при нарахуванні акцизного збору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ “Укрнафта” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані посиланням на порушення судами попередніх інстанцій ч.8 ст.1, ст.3 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 2, 6 Декрету КМУ “Про акцизний збір”, та неправильне застосування норм Закону України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.05.2005 року №2505.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи,  розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору № 29/492/1-Н переробки давальницької сировини від 01.06.2004 року, укладеного між сторонами, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” здійснював переробку сирої нафти, наданої позивачем. Відповідно до актів приймання-передачі нафтопродуктів, відповідач у квітні 2005 року виробив та передав ВАТ “Укрнафта”  нафтопродукти (підакцизний товар), зокрема: бензин А-80 в кількості 6851,515 т., бензин А-92 –13084,5999т., бензин А-95 –3891,947т. та 32984,111т. дизельного пального. При цьому сторонами, в тому числі і позивачем, підписаний розрахунок акцизного збору за названий товар, що переданий позивачу у вказаний період. Платіжними дорученнями від 30.05.2005 року позивач перерахував відповідачеві 17 913 357,03 грн. акцизного збору, а ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” 30.05.2005 року виконав свої податкові зобов’язання зі сплати акцизного збору за квітень 2005 року, перерахувавши ці кошти до бюджету.  ДПІ в Надвірнянському районі на підставі облікових карток відповідача підтвердила правильність нарахування та сплати акцизного збору.

 У статті  1 Декрету КМУ “Про акцизний збір” від 30.04.1993 №43-93 (зі змінами та доповненнями (надалі Декрет), визначено поняття  акцизного збору  як непрямого податку на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції). 

Законом, що визначає підакцизний товар та встановлює ставки акцизного збору є Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” від 23.12.1997 року №767/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (надалі Закон №767/97-ВР).

Відповідно до пункту а) статті 2   Декрету платниками акцизного збору є: суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Статтею 4 Декрету встановлені види обчислення  ставки акцизного збору.

При цьому за правилом цієї норми датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Законом України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.05.2005 року №2505 частину першу статті 4 Декрету доповнено пунктом г), відповідно до якого ставки акцизного збору обчислюються у тому числі і комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Разом з тим названим Законом внесені зміни і до Закону України №767/97-ВР, згідно з якими на деякі види підакцизних товарів (у тому числі на бензини марок А-80, А-92, А-95, дизельне пальне) запроваджені комбіновані ставки акцизного збору.

Закон України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005” та деяких інших законодавчих актів України” прийнятий Верховною Радою України, та за роз’ясненням останньої набув чинності з 31.03.2005 року -  дня його публікації в офіційному виданні –газеті “Урядовий кур’єр”, що не суперечить вимогам ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування”.

Таким чином, з урахуванням  наведених норм законодавства та встановлених обставин справи,  а саме: терміну набрання чинності Законом України від 25.05.2005 року №2505, дати виникнення податкових зобов'язань зі сплати акцизного збору (дати передачі продукції  в квітні 2005 року згідно з вищезазначеними актами приймання-передачі), погодження розрахунків акцизного збору з позивачем і т.д., господарські суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про правильність застосування ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” комбінованої ставки при нарахуванні суми акцизного збору, яку ВАТ “Укрнафта” як замовник повинен був сплатити відповідачеві –виробнику відповідно до укладеного сторонами договору. З цим розрахунком на той час погодився і позивач, який підписав відповідний документ та перерахував суму акцизного збору відповідачу. А відтак, правомірним є і висновок господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій  фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. у справі  №8/28  залишити без змін.