ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. | № 20-11/076 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“ТІА-КРИМ”
на рішення господарського суду міста Севастополя від 01.08.2006р.
у справі № 20-11/076
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІА-КРИМ”
до Державного підприємства
“471 Відділ торгівлі Управління торгівлі ЧФ РФ”
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІА-КРИМ” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства “471 Відділ торгівлі Управління торгівлі ЧФ РФ” і просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов’язати останнього повернути ларь морозильний Vestfrost IKG-273, холодильник Снайге RD 290.1, кондиціонер FUNAI FC –70SH, кондиціонер FUNAI FC –120, телевізор FUNAI TV –2000 АМК 10 (далі майно).
Позов обґрунтований неправомірним утриманням відповідачем майна, яке належить позивачу на праві власності.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.08.2006р. (суддя В.Є.Дмитрієв) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позивачем володіння відповідачем спірним майном.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права та незастосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовий захист права власності та майнових інтересів власників –осіб, названих у ст.1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Так, згідно зі ст.50 Закону України “Про власність” власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Проте, позов не може бути пред’явлений до особи, яка не володіє річчю, що є предметом спору, хоча б були докази того, що ця особа порушила правомочність власника володіти майном.
Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
Отже, вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд повинен з’ясувати, зокрема, чи перебуває спірне майно в натурі у відповідача.
При вирішенні даного спору наведені обставини, що мають істотне значення для справи, були з’ясовані судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.05.2005р. в іншій справі №20-9/072 за позовом Державного підприємства “471 Відділ торгівлі Управління торгівлі ЧФ РФ” до ТОВ “ТІА-КРИМ” про розірвання договору оренди, усунення перешкод в користуванні і стягненні 35 968,34 грн., визнано розірваним укладений між сторонами договір оренди №59 від 28.09.1999р., зобов’язано ТОВ “ТІА-КРИМ” передати ДП “471 Відділ торгівлі Управління торгівлі ЧФ РФ” протягом трьох днів з дати набрання рішенням законної сили майно, яке отримано відповідно до акту №1 від 01.10.1999р., а також присуджено до стягнення з ТОВ “ТІА-КРИМ” 36 147,47 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. рішення суду від 19.05.2005р. у справі №20-9/072 залишено без змін.
На виконання вказаних рішення від 19.05.2005р. та постанови від 05.07.2005р. у справі №20-0/072 господарським судом міста Севастополя видано наказ від 18.07.2005р. (а.с.54).
На виконання вказаного наказу Державною виконавчою службою в Ленінському районі м.Севастополя 20.07.2005р. відкрито виконавче провадження.
При примусовому виконанні наказу суду від 18.07.2005р. у справі №20-9/072 державною виконавчою службою складено акт від 12.04.2006р. опису й арешту майна, що належить ТОВ “ТІА-КРИМ”, відповідно до якого накладено арешт, зокрема на телевізор FUNAI, чорного кольору, №020315234 та інше майно, стосовно якого позивач не заявляє позовних вимог. Зазначений телевізор був переданий на відповідальне зберігання Решетник Нині Петрівні, яка мешкає за адресою: м.Севастополь вул.Невська, 5-133 (а.с.79-80). При цьому, на описане майно державним виконавцем встановлено обмеження права користування ним: не відчужувати, не пошкодувати будь-яким способом, про що зазначено в акті опису й арешту.
Також, 05.05.2006 року державною виконавчою службою складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого накладено арешт на ларь морозильний Vestfrost IKG-273, холодильник Снайге RD 290.1, кондиціонер FUNAI FC –70SH, кондиціонер FUNAI FC –120. Зазначене майно було передано на відповідальне зберігання Власовій Наталії Георгіївні, яка мешкає за адресою: м.Севастополь, вул.Кирпична, 53. (а.с.25-26). На описане майно державним виконавцем встановлено обмеження права користування ним: не відчужувати, не пошкодувати будь-яким способом, про що зазначено в акті опису й арешту.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставині справи, що підтверджуються зібраними у матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки спірне майно не знаходиться у володінні відповідача –ДП “471 Відділ торгівлі Управління торгівлі ЧФ РФ”, а фактично перебуває у призначених державним виконавцем зберігачів цього майна - громадян Решетник Н.П. та Власової Н.Г., яким це майно передано під розписку в актах опису від 12.04.06 та від 05.05.06р.
Окрім того, наведене свідчить про те, що діяльність позивача, як власника спірного майна, обмежена у порядку, встановленому ст.55 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно частини 4 названої статті, про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби –обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.
Відповідно до ч.7 ст.319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу ч.6 ст.4 Закону України “Про власність” у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов’язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТИА-КРИМ” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 01.08.2006р. у справі №20-11/076 –без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій