ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006р. сільськогосподарське підприємство “Суботці” звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними угод, визнання права власності та  витребування майна з чужого незаконного володіння, з посиланням на те, що майно відповідача належить позивачу на підставі здійсненої 19.02.2002р. реорганізації ССПВ “Зоря України” шляхом приєднання до СП “Суботці”.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р. позов задоволено повністю: визнано недійсною угоду про передачу майна за актом приймання передачі від 29.12.2003р.; визнано за СП “Суботці” право власності на дві окремо стоячі споруди фруктосховищ №2 та №3; визнано недійсним договір купівлі-продажу №29-12/03 від 29.12.2003р.; зобов’язано ПП “Ареал” повернути СП “Суботці” вказані фруктосховища.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. вказане рішення суду скасовано та в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції.

Перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що реорганізація ССПВ “Зоря України”, передбачена протоколами загальних зборів акціонерів позивача і відповідача –1 від 19.02.2002р. відбулась  і майнові права та обов’язки ССПВ “Зоря України” перейшли до СП “Суботці”, в тому числі і спірні фруктосховища.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції посилається на те, що, у позивача відсутнє право власності на спірні фруктосховища, оскільки рішенням господарського суду  Кіровоградської області від 16.05.2006р. по справі №16/210 визнано недійсним рішення загальних зборів сільськогосподарського підприємства “Суботці” від 19.02.2002р., оформлені протоколом №1 (щодо приєднання до СП “Суботці” ССПВ “Зоря України”), визнані недійсними з моменту державної реєстрації статут і державна реєстрація СП “Суботці”, запис про проведення державної реєстрації СП “Суботці” і припинена підприємницька діяльність СП “Суботці”.

Однак, погодитись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду  не можна, оскільки вона не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення” від 29.12.76 №11 та ст. 105 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Тоді як, апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд, не врахував наявності у справі взаємовиключних доказів, зокрема: рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 6/128 від 28.07.2004 року та рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 16/210 від 16.05.2006 року, якими по-різному вирішено спір між тими ж сторонами і про той же предмет та в порушення ч. 7 ст. 105  ГПК України не навів мотивів, з яких він не прийняв до уваги рішення суду по справі №6/128.

З огляду на викладене, враховуючи, що прийняті у даній справі судові рішення ґрунтуються на різних судових рішеннях, які є взаємовиключними і які підлягають оцінці в сукупності з усіма обставинами справи, як це передбачає ст. 43 ГПК України та приймаючи до уваги повноваження касаційної інстанції передбачені ст. ст. 1117, 1119 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.04.2006р. у справі №5/263 скасувати та передати матеріали  справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Головуючий                                                                           Л.Невдашенко

Судді:                                                                                 М.Михайлюк

                                                                                 Н.Дунаєвська