Справа № 2-6732/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

 12.12.2011

Деснянський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді                Бабко В.В.

при секретарі                                       Ткаченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування у квартирі АДРЕСА_1.  Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її дочка та відповідач перебували у шлюбі, який було розірвано. Відповідач прописаний у квартирі, але з 1997р. не проживає в спірній квартирі, добровільно переїхав в інше місце проживання за межи України.    

          В судове засідання позивачка з’явилась, підтримала вимоги позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, повідомлений належним чином за адресою реєстрації, однак, судові повістки не має можливості вручити відповідачу, у зв’язку з його відсутністю за місцем реєстрації.

           Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Дослідивши повно та  всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно до Ф-3 від 28.09.2011р., видана ЖЕК «Швейник».

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15.04.1998р. позивачу ОСОБА_1.

           Відповідач був зареєстрована з 1996р. у спірній квартирі як члени сім’ї, так як він перебував у шлюбі з донькою позивача, шлюб було розірвано, і тому відповідач добровільно переїхав і інше місце проживання та у спірній квартирі не проживає, що підтверджується актами ЖЕК «Швейник» від 18.07.2011р.    

Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 107 ч.2 ЖК України, член сім’ї який вибув на постійне місце проживання в інше жиле приміщення, втрачає право користування жилим приміщенням з якого вибув.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, згідно ст. 72 ЖК України провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року з наступними змінами, у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з’ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки, у разі їх поважності, суд може продовжити пропущений строк.

Відповідач не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі.

          Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач не проживає у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин та не має наміру там проживати, а отже є підстави для визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 Факт реєстрації в квартирі відповідача завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальної шкоди.  

На підставі ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмір 94,10грн.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 60, 88, 224 – 227 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, ст. 71, 107 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року (зі змінами), суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.    

Визнати ШерЗадатаким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1    

           Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі  94,10грн.  

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя /