06.06.2025 Єдиний унікальний номер 183/3791/25

Провадження № 2/205/3915/25

У Х В А Л А

05 червня 2025 року м. Дніпро

Суддя Новокодацький районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Комунальне підприємство «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради», про відшкодування витрат, понесених закладом здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2025 року про передання справи за підсудністю.

Частиною 2 статті 32 ЦПК України передбачено, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до загальних приписів процесуального права, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків передбачених ЦПК України.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також поштові індекси сторін.

У порушення зазначених вимог закону, представником позивача не зазначено поштовий індекс відповідача, а якщо вказана інформація невідома представнику позивача, про це потрібно зазначити.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Проте, прохальна частина позовної заяви, наряду з позовними вимога, містить клопотання про залучення третьої особи, коли представником позивача вже залучена вказана особа у справі, проте нормами цивільного законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

Отже, представнику позивача необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства, а також представник позивача має право подати до суду окремо оформленні клопотання.

Більш того, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 175 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Представник позивача посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, суддя не погоджується з доводами прокурора щодо звільнення його від сплати судового збору, виходячи з таких підстав.

Відповідно до змісту позовної заяви вбачається, що умисними діями ОСОБА_1 було завдано шкоди ОСОБА_2 , у зв`язку із чим він перебував на стаціонарному лікуванні та фінансування на лікування якого проводилось за кошти Національної служби здоров`я України і місцевого бюджету.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених Національною службою здоров`я України та Дніпропетровською обласною радою, на стаціонарне лікування потерпілого від злочину особи.

Разом з тим, Національній службі здоров`я України та Дніпропетровській обласній раді не завдано збитків внаслідок кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку потерпілим є ОСОБА_2 , а не вказані юридичні особи, які витратили кошти на його лікування, тому вказані установи не відносяться до жодної категорії осіб, які згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Враховуючи зазначене, суддя зазначає, що будь-якої шкоди умисними діями ОСОБА_1 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, державі, зокрема Національній службі здоров`я України та Дніпропетровській обласній раді, завдано не було, а відтак не приймає до уваги посилання прокурора як на підставу звільнення його від сплати судового збору за заявлену вимогу про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, та роз`яснює, що вказана вимога майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».

Зазначений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 січня 2019 року в справі № 462/375/17, від 04 січня 2024 року у справі № 750/10822/23.

Отже, відповідно до позовної заяви та вимог представник позивача просить стягнути з відповідача кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України в розмірі 9 382,02 грн. та на користь Дніпропетровської обласної ради в розмірі 433,33 грн., що в загальному розмірі 9 815,35 грн., розмір якої зазначає як ціну позову.

Таким чином, представнику позивача необхідно сплатити судовий збір з урахуванням підпункту першого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 422,40 грн.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону підлягає залишенню без руху з метою надання представнику позивача строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Комунальне підприємство «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради», про відшкодування витрат, понесених закладом здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                        Т.П. Терещенко