Справа № 750/7462/25

Провадження № 2/750/2213/25

У Х В А Л А

06 червня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловтча про визнання дій незаконними, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, зобов`язання вчинити певні дії,

треті особи: Фермерське господарство «Північ Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оджас Груп»,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловтча про визнання дій незаконними, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з п.п.41-42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013, визначено перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про правоволодіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно-предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) також зазначила, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Із матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спір між сторонами виник з приводу зняття арешту із земельної ділянки, кадастровий номер 7423381900:34:001:0119, яка знаходиться на території Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК).

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 ЦПК).

Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

За таких обставин, дана справа не належить до територіальної підсудності Деснянського районного суду м. Чернігова.

Таким чином, судом, встановленим законом для розгляду вказаної справи, є Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області, у зв`язку з чим справу належить передати на його розгляд.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 30, 31, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

передати матеріали цивільної справи № 750/7462/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловтча про визнання дій незаконними, скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, зобов`язання вчинити певні дії на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів в порядку, встановленому статтею 354 ЦПК України.

Суддя