Справа № 464/2081/24

пр.№ 1-кп/464/239/25

У Х В А Л А

06 червня 2025 року                                                         м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 21 березня 2024 року в Єдиний

реєстр досудових розслідувань за № 42024142080000043 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадженні суду знаходиться зазначений вище обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вручено обвинуваченому.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 звернулася до суду із письмовим клопотанням про призначення судової товарознавчої експертизи мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі Redmi Note 9 з метою визначення ринкової вартості телефону на момент вчинення кримінального правопорушення, оскільки дана обставина має значення для кваліфікації дій підзахисного.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор ОСОБА_3 , що підтримує державне обвинувачення, заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, вказуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення крадіжки не у великих розмірах, а скоєної повторно і в умовах воєнного стану, тобто кваліфікуючою ознакою є «повторно» та «вчинення в умовах воєнного стану», у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов до висновку, що клопотання захисту не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Дійсно, відповідно до ст.332 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

За вимогами ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Положеннями ч.2 ст.242 КПК України передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди (п.6 ч.2 ст.242 КПК України).  

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч.2 цієї норми.

Імперативність п.6 ч.2 ст.242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Так, одним із головних завдань товарознавчої експертизи є визначення змін показників якості товарної продукції, однак судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, але вартість мобільного телефону марки Xiaomi» моделі Redmi Note 9» не є предметом доказування, судом були досліджені письмові докази, в тому числі протокол огляду предмета від 21.03.2024 року, протокол огляду предметів від 22.03.2024 року, товарний чек ТОВ «Алло» від 20.08.2021р., відповідно до якого вартість мобільного телефону марки Xiaomi» моделі Redmi Note 9» становить 4999 гривень.

Суд зазначає, що в окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості.

Вищезазначені протокол огляду предмета від 21.03.2024 року, протокол огляду предметів від 22.03.2024 року, товарний чек ТОВ «Алло» від 20.08.2021р., відповідно до якого вартість мобільного телефону марки Xiaomi» моделі Redmi Note 9» становить 4999 гривень надають суду можливість встановити вартість викраденого майна без проведення відповідної експертизи. Вказаний доказ отриманий у передбачений процесуальним законом спосіб та відповідає вимогам статей 84, 85, 86 КПК і підстави вважати його неналежним та недопустимим відсутні.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 травня 2020 року (справа № 333/2953/18, провадження № 51-200км20).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що вартість мобільного телефону не оскаржувалася під час досудового слідства, жодних клопотань про призначення товарознавчої експертизи сторона захисту не заявляла, а тому, на переконання суду, призначення такої експертизи має наслідком тільки затягування судового процесу.

Таким чином, суд, не вдаючись в оцінку доказів на даному етапі судового провадження, вважає аргументацію захисту суб`єктивною думкою, підстав для призначення товарознавчої експертизи не вбачається, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242, 244, 332, 350, 369-372, 392 КПК України,

суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судової товарознавчої експертизи мобільного телефону марки Xiaomi» моделі Redmi Note 9» –відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя                  ОСОБА_7