Справа № 141/368/25

Провадження № 3/141/214/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року                                                                с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності притягувався 27.06.2024 за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

22 квітня 2025 року о 16 год 20 хв по вул. Київська в с. Якимівка водій ОСОБА_1 керував трициклом на електроприводі марки «Crosser», д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «DragerAlcotest6810» та у закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився. Проводилась відеофіксація вказаної події.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

В судовому засіданні 05.06.2025 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що посвідчення водія не потрібне для керування трициклом на електроприводі марки «Crosser», д.н.з. б/н. Окрім того, він не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та розглянувши матеріали справи № 141/368/25, доходить наступних висновків.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 8 КУпАП України встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За змістом п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 308718 від 22.04.2025, 22 квітня 2025 року о 16 год 20 хв по вул. Київська в с. Якимівка водій ОСОБА_1 керував трициклом на електроприводі марки «Crosser», д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «DragerAlcotest6810» та у закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 22.04.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

-протоколом серії ЕПР1 № 308718 від 22.04.2025;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, причиною для проведення огляду були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, однак від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з портативного відеореєстратора інспектора поліції;

-направленням на огляд водія ОСОБА_1 від 22.04.2025 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Іллінецька МЛ», однак від проходження огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився;

-диском з відеозаписом.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому, транспортний засіб поділяється на види:

-велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому;

-механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

-мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

-мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;

-причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;

-рейковий транспортний засіб - трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими.

Тобто вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Транспортні засоби поділяються на механічні та немеханічні. До механічних транспортних засобів відносяться ті, що приводяться в рух за допомогою двигуна або електродвигуна потужністю понад 3 кВт (приблизно 4 к.с.).

До немеханічних транспортних засобів належать деякі види мопедів з електродвигуном до 3 кВт.

Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, норма ст. 130 КУпАП не поділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи товарний чек № 74 від 18.04.2025, в якому зазначено, що скутер «Crosser» має потужність двигуна 600 Вт, що відноситься до транспортних засобів.

Тобто, транспортний засіб - електроскутер «Crosser», яким керував   ОСОБА_1 ,  відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», відноситься до легких персональних електричних транспортних засобів.

Отож, з огляду на викладене вище, транспортний засіб - електроскутер «Crosser», яким ОСОБА_1 керував, як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким в стані алкогольного сп`яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно установлених норм держави Україна.

З урахуванням обставин справи, особи правопорушника, до нього доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Як вбачається з інформації СПД №1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області № 108232-2025 від 26.04.2025 та № 108235-2025 від 26.04.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно комп`ютерного реєстру ІПНП притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП 04.06.2025 та його позбавлено права керування транспортними засобами Оратівським районним судом Вінницької області терміном на 10 (десять) років від 19.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому, загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Тобто, особі за «сукупністю» може бути призначено стягнення, яке фактично перевищує межі санкції ст. 130 КУпАП.

Так, у частині другій статті 30 КУпАП визначаються строки накладення вказаного адміністративного стягнення: до трьох років-за грубе або повторне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом; до десяти років-за систематичне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом.

В частині третій статті 30 КУпАП закріплено порядок застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за наявності таких умов: а) особа була позбавлена права керування транспортним засобом; б) до закінчення строку дії такого стягнення вчинила нове адміністративне правопорушення; в) за таке правопорушення застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Тобто частиною третьою статті 30 КУпАП передбачено таке правило застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом: застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за вчинення нового адміністративного правопорушення; до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення, призначеного за вчинення попередніх адміністративних правопорушень; загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Вказана норма стосується виключно адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, та не поширюється на випадки застосування до особи інших видів стягнень, що передбачені у санкції статті 130 КУпАП, зокрема, арешту.

Враховуючи те, що постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 у справі № 141/844/23, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн (п`ятдесят одну тисячу гривень), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу, та на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, шляхом приєднання до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами невідбутої частини стягнення за постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 04.07.2023 у справі № 141/451/23, визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 19 років 7 місяців і він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на   ОСОБА_1  постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 у справі № 141/844/23.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7-9, 25, 27, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, шляхом приєднання до строку застосованого адміністративного стягнення за цією постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами невідбутої частини стягнення за постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 30.11.2023 у справі № 141/844/23, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 21 (двадцять один) рік 1 (один) місяць без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605 грн 60 коп (шістсот п`ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                        О.М. Слісарчук