Справа №: 398/3702/23

провадження №: 1-кп/398/127/25

УХВАЛА

Іменем України

"30" травня 2025 р.                                                 м. Олександрія

       Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

       головуючого судді  ОСОБА_1 ,

       за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,

       прокурора   ОСОБА_3 ,

       захисника - адвоката  ОСОБА_4 ,

       обвинуваченого  ОСОБА_5 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному № 12023121060001053 від 15.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

30.05.2025 року обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником – адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у даному кримінальному провадженні. Клопотання обґрунтовують тим, що в ході судового розгляду справи ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, не визнає, пояснює, що 14.06.2023 року він був затриманий працівниками поліції, які у подальшому незаконно, порушуючи його права на захист, не роз`яснивши йому його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України, не повідомивши йому його статус у кримінальному провадженні, стали проводити з ним слідчі дії, під час яких незаконно здобули від нього фактично викривальні пояснення. З часу затримання та упродовж слідчої дії обвинувачений відчував примус з боку працівників поліції та неможливість залишити місце слідчої дії і відмовитись від дачі показань. Факт затримання обвинуваченого підтверджується також відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, згідно якого останній повідомив ОСОБА_5 про те, що він затриманий, тому чекають слідчо-оперативну групу. З метою визначення психоемоційного стану обвинуваченого ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії – огляду місця події 14.06.2023 року, є необхідність у проведенні судово-психологічної експертизи для з`ясування того, чи відчував обвинувачений примус зі сторони поліцейських, страх перед ними, а також чи відчував себе затриманим та таким, що позбавлений можливості залишити місце слідчої дії.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні підтримала та просила його задовольнити. При цьому, захисник обвинуваченого пояснила, що останньому під час затримання не було роз`яснено його правовий статус та право скористатись правовою допомогою, а також ст.63 Конституції України, зокрема, що він має право відмовитись давати показання стосовно себе. ОСОБА_5 отримуючи вказівки від працівників поліції беззаперечно виконував їх, оскільки був впевнений, що такі вимоги є законними і він повинен їх виконувати.

Обвинувачений також підтримав дане клопотання.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що затримання обвинуваченого в розумінні КПК України, про яке зазначає захисник, не було. Зокрема, відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Натомість, як було встановлено в судових засіданнях, зокрема, з пояснень понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, особа вільно пересувалась і жодного підкорення/тиску на ОСОБА_5 працівниками поліції здійснено не було.

Представник потерпілої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Вислухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Положеннями ч.2 ст. 242 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав обов`язкового проведення експертизи, до яких проведення судово-психологічної експертизи обвинуваченого з вказаних в клопотані підстав не відноситься.

Згідно із п.п.6.1,6.3,6.4,6.9 розділу VI «Психологічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 №53/5 об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати, зокрема: медичну документацію, характеристики, свідчення друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася.

Призначення судово-психологічної експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, що приймають рішення, виходячи з конкретних обставин справи. Судово-психологічна експертиза призначається в тих випадках, коли для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання в галузі психології.

Призначення такої експертизи повинно: по-перше, бути обумовленим важливістю обставин, які відомі або можуть бути відомі особі і які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, без чого встановлення істини у справі є ускладненим; по-друге, мати під собою достатні фактичні підстави, а саме - для критичного ставлення до пояснень/дій особи через наявність обставин, котрі свідчать про особливості поведінки особи.

Разом з тим, заявляючи своє клопотання обвинувачений та його захисник не надали суду будь-яких відомостей щодо спостереження обвинуваченого у психолога, які б відзначали певні зміни у його психологічному стані та повну медичну документацію, отже на переконання суду, відсутні достатні відомості стверджувати про те, що вирішення поставлених захисником питань має істотне значення для досягнення мети у вказаному кримінальному провадженні, оскільки не надано обґрунтованих доказів необхідності проведення судово-психологічної експертизи

Крім того, відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується захисником обвинуваченого, вона приймала участь і під час досудового розслідуваннявказаного кримінального провадження, була ознайомлена з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, однак клопотання про призначення психологічної експертизи ні обвинуваченим ні його захисником заявлено не було. При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливість самостійно здійснити таке експертне дослідження та подати його результати до суду.

В силу вимог ч.1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження, що, як наслідок вплине на порушення прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.242,244,318,332,371,372, 376КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про призначення судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні, відмовити.

       Ухвала не підлягає окремому оскарженню.

       Повний текст ухвали проголошено 02 червня 2025 року о 08 год. 00 хв.

Суддя                                                                                                         ОСОБА_1