ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 жовтня 2006 р.

№ 21/99

господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.  (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного  комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”  на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року  у справі  №21/99 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астера” до Акціонерного  комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” про стягнення заборгованості,  

                                      У С Т А Н О В И В:

У січні  2006 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до філії Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” “Київське  регіональне  управління”  про стягнення основного боргу  в сумі 18 931,44  грн. у зв’язку  з неналежним   виконанням  останнім зобов’язання з оплати наданих послуг  за  договором від 05.03.2005 року.

Під час розгляду справи  в суді  першої інстанції позивачем подано заяву  про заміну відповідача  у справі.

Судом здійснено заміну первісного відповідача філії Акціонерного  комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” “Київське  регіональне  управління” на Акціонерний  комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2006 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року   зазначене рішення  суду  першої інстанції залишене без змін.

Доповідач –Вовк І.В.

У відзиві на касаційну скаргу  позивач вважає, що  оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону, і тому просить залишити їх без змін.  

         У судовому засіданні оголошувалася перерва на 18.10.2006 року.

         Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи  і  прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем і АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір від 05.03.2005 року про надання послуг, за умовами якого позивач взяв на себе зобов"язання зі збору та наданню інформації щодо пропонованих до продажу або оренди об’єктів  нерухомості, відповідаючих заданим замовником вимогам та представництву інтересів замовника, а відповідач зобов"язався за надані послуги оплатити винагороду.    

За додатком №2 до зазначеного договору сторонами протягом березня-червня 2005 року було здійснено огляд об"єктів нерухомості в м. Києві.

23.09.2005 року між ТзОВ "Аравіс" і АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір оренди нежилих приміщень, які розташовані в м.Києві, вул. Багговутівська 8-10, і були предметом огляду згідно додатку №2 до договору від 05.03.2005 року.

За вимогами ч.2 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Проте, суди попередніх інстанцій в порушення зазначених вимог норм процесуального права не звернули уваги на те, що даний спір виник з господарської діяльності безпосередньо самої юридичної особи, яка знаходиться в м. Харкові, а не з діяльності її відособленого підрозділу місцезнаходженням якого є  м. Київ.

Отже, господарські суди не врахували, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір виникає саме з його господарської діяльності.

Водночас, коли спір не пов"язаний з діяльністю відособленого підрозділу, позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю- в господарський суд за місцем знаходження юридичної особи.

Згідно п.6 ч.2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято  господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу.

За таких обставин, судові рішення в даній справі прийняті з порушенням правил територіальної підсудності, і тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з дотриманням правил підсудності .

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного  комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”  задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 року та рішення господарського суду м.Києва від 05.04.2006 року скасувати, і справу №21/99 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                       В.Перепічай  

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                                          

                                                                                П. Гончарук