ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2006 р. | № 4/2569-28/361 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
ЗАТ "Харчобуд" | не з'явився |
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" | Шмотолоха В.З. |
розглянувши касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 |
у справі | № 4/2569-28/361 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | ЗАТ "Харчобуд" |
до | ТОВ "Гофрон" |
про | стягнення 54 462,12 грн. |
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) від 07.02.2006 позов задоволено частково –стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" на користь Відкритого акціонерного товариства "Харчобуд" 26 192 грн. боргу, 1 872 грн. 64 коп. пені та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Львівський апеляційний господарський суд (судді: Онишкевич В.В., Слука М.Г., Скрутовський П.Д.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 11.04.2006 змінив його, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" на користь Відкритого акціонерного товариства "Харчобуд" 39 436 грн. боргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрон", не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити лише в частині стягнення 26 192 грн. боргу, а в іншій частині в позові відмовити.
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Харчобуд" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрон" про стягнення 54 462 грн. 12 коп., в тому числі 51 141 грн. боргу та 3 321 грн. 12 коп. пені.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідач, на підставі договору від 12.02.2004 та договору від 01.10.2004, укладених між сторонами, орендував у нього нерухоме майно, однак орендну плату за користування майном в повному розмірі не вніс і станом на день заявлення позову заборгованість відповідача складає 12 582 грн. та 38 559 грн., відповідно, яку він і просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання, позивач просить суд додатково стягнути 3 321 грн. 12 коп. пені, нарахованої згідно п. 4.1 договору від 12.02.2004.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги і просив суд стягнути з відповідача на свою користь 23 477 грн. заборгованості і 4 320 грн. 32 коп. пені по договору оренди від 12.02.2004 та 15 959 грн. заборгованості по договору оренди 01.10.2004 .
Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що з урахуванням довідки ЛФ АБ "БРР" від 30.12.05, заборгованість відповідача за користування нерухомим майном, згідно договорів оренди від 12.02.2004 та від 01.10.2004, складає 26 192 грн. тому, керуючись ст. 193 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позову саме в цій частині.
Крім того, перевіривши розрахунки позивача стосовно розміру пені, передбаченої п. 4.1 договору від 12.02.2004, суд визнав правомірним її нарахування лише в сумі 1 872 грн. 64 коп.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Львівський апеляційний господарський суд погодився вцілому з висновками суду першої інстанції стосовно наявності боргу та розміру пені, однак спростував позицію суду стосовно встановлення розміру орендної плати в залежності від суми відсотків, нарахованих позивачу за певний місяць та відповідного її зменшення на підставі довідки ЛФ АБ "БРР" від 30.12.05, тому рішення в цій частині змінив і задовольнив позов у повному обсязі.
Вказані висновки апеляційного господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 у справі № 4/2569-28/361 господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Гофрон" –без задоволення.
Головуючий суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан