Справа № 2-а-3485/11

Постанова  

іменем України

 26.09.2011

Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бабко В.В.

при секретарі                               Демчук Ю.В., Ткаченко Т.І.           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центра зайнятості Деснянського району м.Києва про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень щодо права на достроковий вихід на пенсію та стягнення недоотриманої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідачащодо відмови у видачі клопотання про достроковий вихід на пенсію та стягнення недоотриманої пенсії. Посилаючись на те, що 03.02.201р. відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, Він був звільнений з роботи, а 04.02.2011р. прийнятий на облік в Центрі зайнятості Деснянського району м. Києва як особа, що шукає роботу, одночасно заявив в усній формі про бажання отримати клопотання про достроковий вихід на пенсію, так як є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорії 2-А, має відповідний стаж понад 25років та стаж роботи за Списком №1 понад 10 років. Але відповідач відмовив у видачі клопотання про достроковий вихід на пенсію. Тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.  

Представник відповідача – Центра зайнятості Деснянського району м.Києва – в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити у повному обсязі, пояснюючи, що на момент реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 виповнилось 48 років та шість місяців, працівники служби зайнятості не мають правових підстав для надання клопотання до Пенсійного Фонду України щодо дострокового виходу на пенсію, оскільки позивач не досяг передпенсійного віку, тому посадові особи Деснянського районного центру зайнятості діяли в межах чинного законодавства України.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення, має стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №1 понад 10 років, що не заперечується відповідачем.  

Відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад, і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію, зокрема, чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ст. 55 закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», визначено коло осіб, які мають право на призначення пенсій зі зниженням пенсійного віку, встановленого для призначення державних пенсій. До числа цих осіб належать особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

          Відповідно до ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XI (із змінами та доповненням), працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією,реорганізацією,перепрофілюванням   підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується: а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи; б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 процентів – протягом 90 календарних днів і 50 процентів – протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати; в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи.  

Згідно підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», право  на  достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення   пенсійного  віку,  встановленого  статтею  26  Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування",  або  віку,  що  дає  право  на  призначення  пенсії відповідно до  законів  України "Про державну службу", "Про статус  народного  депутата  України",   "Про прокуратуру",   "Про  наукову  і  науково-технічну діяльність"  (за наявності відповідних  умов),  у  разі якщо  до  визнання  такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходящу  роботу  та  якщо  вона  має  страховий  стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений  абзацом  першим  частини  першої  статті  28  Закону України  "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування".

          Згідно ч. «г» ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-XI (із змінами та доповненням), до осіб передпенсійного віку належать чоловіки по досягненню 58 років, жінки – 53 роки.

          Таким чином, право на гарантію, встановлено ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», мають особи які відповідають одночасно таким вимогам: на день звернення до служби зайнятості особа досягла передпенсійного віку і до досягнення права на пенсію за віком їй залишилось не більше ніж півтора року (чоловіки 58 років 6 місяців, жінки 53 роки 6 місяців); особу було звільнено з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням, численності або штату працівників (ст. 40 п.1 КЗпП України); особа протягом семи днів після звільнення зареєструвалася у центрі зайнятості як така, що шукає роботу; особа має встановлений законом про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (для чоловіків – 25 років, для жінок – 20 років), а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах – стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

          Отже, при одночасній наявності всіх вище перелічених умов та відсутності підходящої роботи, служба зайнятості, за бажанням громадянина, надає клопотання про достроковий вихід на пенсію для подання в місцеві органи Пенсійного фонду України.

          Враховуючи той факт, що на момент реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 не досяг передпенсійного віку, так як йому виповнилось 48 років та шість місяців, працівники служби зайнятості не мали підстав для надання клопотання до Пенсійного Фонду України щодо дострокового виходу на пенсію. Крім того, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» не передбачена можливість виходу на пенсію достроково при зменшенні пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та згідно ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі, яка виплачувалась з лютого 2011р. по серпень 2011р., що підтверджується довідкою від 26.09.2011р. № 3563 та поясненнями позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 10, 11, 17, 71, 94, 100, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні вимог позову ОСОБА_1 до Центра зайнятості Деснянського району м.Києва про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень щодо права на достроковий вихід на пенсію та стягнення недоотриманої пенсії – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва в 10-денний строк, з дня отримання її копії, апеляційної скарги.

                     Суддя