УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/353/2012Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.

"14" лютого 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,

СуддівРедько Г.В., Полянської В.О.

При секретаріРемез Т.В.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», про повернення депозиту, стягнення відсотків та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2011 року,           

В С Т А Н О В И Л А :

 У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра»), про повернення депозиту  у сумі 4444 доларів США, стягнення відсотків з моменту укладення депозитного договору по день ухвалення рішення у справі та відшкодування моральної шкоди у сумі 150000 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  9 червня 2008 року позивач уклав з ПАТ КБ «Надра» строковий депозитний договір на суму 4370 доларів США, терміном на один рік та відсотковою ставкою 11,3 % річних. 11 червня 2009 року позивачу були частково поверненні депозитний вклад в сумі 874 долара США та відсотки в сумі 245 доларів США. 11 червня 2009 року між позивачем та  ПАТ КБ «Надра» були укладені додаткові угоди, відповідно до умов яких сума депозитного  вкладу  була встановлена в розмірі  3496 доларів США, строк дії депозитного договору було продовжено до 11 червня 2010 року та відсоткова ставка була збільшена до   12,1 % річних.

Проте, по закінченню терміну дії вказаного депозитного договору, скористатися правом на одержання вкладених коштів з відповідними відсотками позивач  не зміг через відмову ПАТ КБ «Надра», мотивовану  скрутним фінансовим становищем.

Позивач зазначив, що протиправними діями відповідачів йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 150000 доларів США. Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що він потребував термінової операції, проте через невиплату депозиту,  втратив зір та став інвалідом першої групи.       

Просив суд стягнути з ПАТ КБ «Надра» депозитний вклад з відсотками, розрахованими  з моменту укладення депозитного договору по день ухвалення рішення суду, який на його думку дорівнює  4444 доларів США,  та  у відшкодування моральної шкоди  150000 доларів США.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволенні частково. З ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_6 був стягнений депозит в сумі 3496 доларів США та 252,15 доларів США  – відсотки за депозитом. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.   

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен повернути ОСОБА_6. його банківський вклад та нараховані по вкладу відсотки відповідно до умов укладеного між сторонами депозитного договору, додаткових угод та вимог діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини.  Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд визнав не заснованими на законі.   

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове – про задоволення позовних вимог повністю.

На думку апелянта, суд при ухваленні оскаржуваного рішення залишив поза увагою вимоги статті 1060 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами депозитного договору щодо обов’язку відповідача після закінчення строку дії депозитного договору повернути банківський вклад та відсотки у повному об’ємі. Вважає, що оскільки умови договору щодо повернення вкладу  банком були порушені, банк зобов.язаний  нарахувати і сплатити йому відсотки  за весь час затримки розрахунку.

Також, апелянт зазначив, що суд повинен був стягнути суму вкладу та відсотки з усіх вказаних у позовної заяві відповідачів, зокрема з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є працівниками банку     

ПАТ КБ «Надра» також  подало на зазначене судове рішення апеляційну скаргу  та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило змінити оскаржуване судове рішення та відмовити у позові повністю.  

Апелянт вважає, що при задоволенні позовних вимог про стягнення банківського вкладку у сумі 3496 доларів США та відсотків у розмірі 252,15 доларів США будуть порушенні права ПАТ КБ «Надра», оскільки вказані кошти знаходяться у вільному доступі на поточному рахунку ОСОБА_6  Вважають, що  зазначене призведе до подвійного отримання коштів, а саме: безпосередньо ОСОБА_6, шляхом їх зняття з  поточного рахунку, та на підставі судового рішення.           

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, що з’явилися у судове засідання, обговоривши наведені у скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України  під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 9 червня 2008 року між  ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Надра»  був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» № НОМЕР_1 (оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий +» № НОМЕР_2) (далі – депозитний договір), відповідно до умов якого вкладник передав, а Банк прийняв грошову суму вкладу у розмірі 4370 доларів США  строком на 12 місяців, з відсотковою ставкою 11, 3 % річних (а.с. 9). Внесення ОСОБА_6 коштів у сумі 4370 доларів на депозит готівкою підтверджується квитанцією № 4567 від 9 червня 2008 року (а.с. 82).  

 Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 11 червня 2009 року ПАТ КБ «Надра»  виплатив ОСОБА_6 за вказаним депозитним договором частку  банківського вкладу  у сумі 874 долара США та відсотки за банківським вкладом у сумі 245 доларів США (а.с. 74). Проте, сума нарахованих відсотків за депозитним договором станом на 11 червня 2009 року складала 491,69 Доларів США.     

11 червня 2009 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Надра» були укладені додаткові угоди:

- № 1  про зменшення розміру депозитного вкладу до 3496 доларів США

- №2  про продовження дії депозитного договору до 11 червня 2010 року, з  встановленням відсоткової ставкм 12,1 % річних (а.с. 7,8).

Судом встановлено, що  розмір нарахованих відсотків за  додатковою угодою №2 до договору депозитного вкладу , станом на 11 червня 2010 рік склав 423,03 долара США , які були виплачені ОСОБА_6 25 червня 2010 року (а.с. 84).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «Надра» порушив взяті на себе зобов’язання за укладеним з позивачем депозитним договором щодо вчасного повернення депозиту та відсотків, а отже повинен виконати умови зазначеного договору та вимоги діючого цивільного законодавства.   

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони обґрунтовані та засновані на законі.

 Згідно з статтею 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

 Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 3.1.2, 3.4.3, 3.4.5 депозитного договору № НОМЕР_1  від 9 червня 2008 було передбачено , що  вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до умов депозитного договору; банк зобов’язується забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу.                

          Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 після закінчення терміну дії депозитного договору, неодноразово звертався до ПАТ КБ «Надра» щодо повернення йому депозитного вкладу з нарахованими відсотками у повному об’ємі, але відповідач інформував ОСОБА_6 про скрутне становище банку, програми реструктуризації його заборгованості, ефективності роботи регіональної мережі банку та роботу тимчасової адміністрації у банку.

 Листом ПАТ КБ «Надра» від 13 жовтня 2011 року ОСОБА_6 був повідомлений про відновлення роботи Банка в повноцінному режимі та можливість клієнтів вільно користування своїми грошима (а.с. 76). Однак, у вказаний час  справа про повернення депозиту знаходилась вже в провадженні суду.

За такими обставинами колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов’язку ПАТ КБ «Надра» повернути ОСОБА_6 депозит у сумі 3496 доларів США та нараховані відсотки у сумі 252,15 доларів США, оскільки зазначені грошові кошти не були поверненні ОСОБА_6 відповідно до умов депозитного договору.

Доводи апеляційної скарги  ПАТ КБ «Надра» про те, що при задоволенні позовних вимог про стягнення банківського вкладку у сумі 3496 доларів США та відсотків у розмірі 252,15 доларів США, які знаходяться у вільному доступі на поточному рахунку ОСОБА_6 будуть порушенні права ПАТ КБ «Надра», не можуть бути прийняти до уваги, оскільки виконання судового рішення здійснюється в примусовому  порядку  державною виконавчою службою лише після попередження боржника про добровільне його виконання. Тобто, під час проведення виконавчих дій  банк має можливість  перевірити чи є кошти на поточному рахунку ОСОБА_6, або він скористався своїм правом  і  отримав  вказані кошти особисто. Вказане виключає можливість подвійного отримання  ОСОБА_6 стягнутих на його користь  коштів.

           Висновок суду щодо повернення депозиту та відсотків у іноземної валюті відповідає умовам договору та  частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України .

Доводи апеляційної скарги  ОСОБА_6  про те, що суд неправомірно відмовив  у задоволенні його позовних вимог щодо нарахування та стягнення відсотків за депозитним договором до ухвалення судового рішення у справі не  відповідають вимогам цивільного законодавства та умовам укладеного між сторонами депозитного договору, в зв.язку з  чим  не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2.2. депозитного договору № НОМЕР_1 від 09.06.2008 року   та додаткової угоди № 2 до вказаного договору  від 11 червня 2009 року , строк дії  договору  був визначений протягом  12 місяців від дати надходження вкладу на вкладний рахунок. Сторони домовились пролонгувати строк дії вкладу на 12 місяців з дати укладення додаткової угоди.  При цьому, сума вкладу була  зменшена. Дата повернення вкладу була визначена  11 червня 2010 року.  

Відповідно до частини 5 статті 1061 Цивільного кодексу України дата повернення вкладу співпадає зі строком дії договору, проценти по банківському вкладу нараховуються до дня, який передує поверненню вкладу вкладникові.

Пунктом  1.3 депозитного договору № НОМЕР_1, укладеного з ОСОБА_6, було передбачено, що вкладний рахунок, після повернення коштів вкладнику, шляхом їх зарахування на поточний рахунок, закривається. Тобто, проценти можуть нараховуватись лише протягом дії строкового вкладу, якій в даному випадку закінчився  11 червня 2010 року. Будь-які умови щодо продовження нарахування процентів після закінчення строку дії договору, у разі неповернення суми вкладу, у договорі відсутні.

За такими обставинами, оскільки дата повернення вкладу співпадає зі строком дії договору,  суд  першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що по закінченню строку дії депозитного договору припиняється обов’язок банку сплачувати передбачені договором проценти по вкладу.   

Не є обґрунтованими і  доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд повинен був стягнути суму вкладу та відсотки з усіх вказаних у позовній заяві відповідачів, зокрема з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9  Висновки суду першої інстанції про те, що  вказані особи є неналежними відповідачами є обґрунтованими, оскільки  вони  діяли як представники ПАТ КБ «Надра», в інтересах та  від імені юридичної особи, та в особистих правовідносинах з   позивачем не знаходились.        

Відповідно до статті 96, 239 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.     

  Відмовляючи в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із того, що у відносинах, які склалися між сторонами, спеціальним законом, тобто Законом України «Про банки і банківську діяльність», відшкодування моральної шкоди не передбачено. Умовами  договору  банківського вкладу, укладеного між сторонами, також не  передбачено  відшкодування моральної шкоди  за  порушення умов договору, або неналежне його виконання,

 Судом першої інстанції, відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює, а отже підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

 Доводи, які викладені у апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже апеляційні скарги не підлягають задоволенню.    

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційні скарги ОСОБА_6  та  Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» – відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько В.О. Полянська