РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Головуючий суду першої інстанції:Бриндя М.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
РІШЕННЯ
"14" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівПолянської В.О., Редько Г.В.,
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Нижньогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошових сум, за зустрічним позовом Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_6 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 листопада 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2010 року заступник прокурора Нижньогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків у сумі 722,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, не маючи відповідних правовстановлюючих документів, використовують земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_6, для власних потреб, чим порушують права власника земельної ділянки, що встановлені нормами земельного законодавства. Крім того, протиправним використанням відповідачами земельної ділянки, а саме встановленням на земельній ділянці будівель та споруд, був порушений родючий шар грунту, чим ОСОБА_6 були спричинені збитки у розмірі 722,68 грн.
У позові прокурор просив суд зобов’язати ОСОБА_7 та Нижньогірську району організацію Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,5386 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зносу будівель та споруд, та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 збитки у розмірі 722,68 грн.
В травні 2011 року ОСОБА_7 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення 3994 грв., що еквівалентно 500 доларів США, які були сплачені останньому за продаж спірної земельної ділянки площею 0,5 га. У 2003 році. Позивач вказує, що отримання вказаної суми підтверджено розпискою ОСОБА_6 Вважає, що оскільки ОСОБА_6 не мав правових підстав для продажу земельної ділянки, про що йому було відомо, він неправомірно отримав від позивача вказані кошти і неправомірно користувався ними тривалий час, чим спричинив останньому збитки у вигляді упущеної вигоди. Позивач вважає, що він мав помістити належні йому гроші до банківської установи і отримати дохід у вигляді відповідних процентів. Розмір упущеної вигоди протягом з 2004 року по березень 2011 року був розрахований позивачем в сумі 3043 грв., яку він також просив стягнути з ОСОБА_6
Нижньогірська районна організація Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок також звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення збитків в розмірі 19704,02 грв.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до протоколу зборів від 24.01.2004 року ОСОБА_7 передав Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок земельну ділянку, придбану у ОСОБА_6, для облаштування єгерської дільниці та фазаника. ОСОБА_6 будь-яких вимог щодо зайняття належної йому земельної ділянки не заявляв, не заперечував щодо її забудови. Протягом 2004-2010 року товариство мисливців та рибалок витратило для облаштування електропостачання на вказаній ділянці та будівництво споруд 19704,02 грв. Оскільки через тривалий час ОСОБА_6 наполягає на поверненні йому вказаної земельної ділянки, Товариство вважає, що він зобов’язаний відшкодувати збитки, пов’язані із влаштуванням єгерської дільниці та електропостачання в розмірі 19704,02 грв.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 листопада 2011 року позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_6 було задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_7 та Нижньогірську районну організацію Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5386 га, розташовану в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі державного акту №000441, шляхом зносу будівель.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок погашення шкоди, завданої зайняттям земельної ділянки,722 грв.68 коп.
Зустрічний позов ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 грошової суми було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 3994 грв. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
У задоволенні позовних вимог Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_6 про стягнення збитків в розмірі 19704,02 грв. відмовлено
Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про самовільне зайняття земельної ділянки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_6 добровільно продав частку належної йому земельної ділянки, за що отримав гроші. Вказує, що суд неправомірно поклав на нього обов’язки по відшкодуванню шкоди ОСОБА_6 , завданої заняттям земельної ділянки, оскільки належним чином не встановив хто саме займав земельну ділянку, які споруди на ній знаходяться і ким вони побудовані.
На думку апелянта, суд не надав належної оцінки протоколу зборів від 24.01.2004 року, відповідно до якого він передав Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок земельну ділянку, придбану у ОСОБА_6, для облаштування єгерської дільниці та фазаника. Вважає, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що саме він проводив будівництво на спірній земельній ділянці , а тому на нього не може бути покладений обов’язок щодо знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.
Крім того, апелянт вважає що прокурор під час проведення розрахунку збитків, завданих земельній ділянці, належної ОСОБА_6, неправомірно керувався Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року, оскільки вказана Методика на правовідносини, які стосуються збитків, спричинених власнику земельної ділянки - фізичної особі, не застосовується, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Просив рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позову прокурора Нижньогірського району АРК в інтересах ОСОБА_6 про стягнення шкоди та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
Нижньогірська районна організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок також принесла апеляційну скаргу на рішення суду від 24.11.2011 року, в якій йдеться про скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову прокурора в інтересах ОСОБА_6
Апелянт вважає, що прокурор неправомірно звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_6, оскільки він не є особою, яка не може самостійно захищати свої інтереси.
Крім того, на думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про те, що спірна земельна ділянка була зайнята самовільно, оскільки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в 2003 році була укладена угода про продаж вказаної земельної ділянки, яка не мала бути оформлена належним чином відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Проте, ОСОБА_6 розпорядився належною йому власністю і передав частку земельної ділянки ОСОБА_7 для використання на власний розсуд.
ОСОБА_7 передав вказану земельну ділянку Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок для облаштування єгерського пункту та фазанника. Роботи з облаштування єгерського пункту, проведення електропостачання, проводились протягом 2004-2010 років, на що було витрачено 19704,02 грв.
Вважають, що позовні вимоги прокурора про те, що земельна ділянка є самовільно зайнятою і підлягає звільненню з відшкодуванням збитків є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах позовних вимог сторін та доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,17га, розташованої на землях Нижньогірської селищної ради АРК, яка була надана йому для ведення особистого підсобного господарства рішенням 15 сесії 23 скликання Нижньогірської селищної ради АРК №49 від 05.07.2000 року, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю 1У-КМ №000441 ( а.с. 6)
З матеріалів справи також вбачається, що в 2003 році ОСОБА_6 та ОСОБА_7 досягли домовленості щодо купівлі-продажу 0,5 га від вказаної земельної ділянки, встановили її розміри, однак оформити належним чином вказаний договір не мали можливості , оскільки існував мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Незважаючи на відсутність правових підстав для оформлення договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 500 доларів США за земельну ділянку, яку мав намір продати, що підтверджено розпискою ( а.с.193).
Судом встановлено, що не маючи правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку,ОСОБА_7 передав її Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок в довгострокову безкоштовну оренду для облаштування єгерського пункту в с.Зелене , що підтверджено протоколом №1 від 29.01.2004 року( а.с. 74-75) Керуючись вказаним протоколом, Товариство почало використання вказаної земельної ділянки, витрачая кошти на облаштування єгерського пункту, проведення електропостачання, обладнання кліток для фазанів, тощо.
Розглядая справу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги прокурора щодо самовільного зайняття земельної ділянки і зобов.язання її звільнення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.Право використання земельної ділянки виникає лише з моменту отримання її власником або користувачем документа , що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, що передбачено ст..125 ЗК України. Документом, яким посвідчувалось право власності чи право користування земельною ділянкою, на час виникнення спірних правовідносин, був Державний акт на землю ( ст..126 ЗК України).
Судом безсуперечно встановлено, що ані ОСОБА_7, ані Нижньогірська районна організація Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не мали і у встановленому законом порядку будь-яких договорів з власником землі не укладали. За такими обставинами, облаштування єгерського пункту на спірній земельній ділянці проводилось з порушенням діючого законодавства.
Доводи апелянтів про те, що земельна ділянка використувалась не самовільно, а за згодою власника земельної ділянки ОСОБА_6, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки суду не надано правовстановлюючих документів щодо володіння та використання земельної ділянки, встановлення її меж в натурі,тощо.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що спірна земельна ділянка використовувалась самовільно і підлягає звільненню із знесенням будівель та споруд на неї розташованих.
Проте, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що він особисто не використував вказану земельну ділянку і не здійснював на неї будь-якого будівництва, оскільки передав її для використання Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка була придбана ОСОБА_7 у ОСОБА_6 03.10.2003 року, а вже 29.01.2004 року ОСОБА_7 передав вказану земельну ділянку Товариству мисливців та рибалок для облаштування єгерського пункту в с.Зелене , що підтверджено протоколом №1 і не заперечувалось сторонами під час розгляду справи ( а.с.74-75,193)
Із матеріалів, поданих до зустрічної позовної заяви Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок, вбачається, що облаштування єгерського пункту, проведення електропостачання, будівництво споруд, встановлення огорожі та інше здійснювалось саме Товариством, а не ОСОБА_7 ( а.с.72,78,79-137).
За такими обставинами не можна погодитись з рішенням суду про те, що ОСОБА_7 повинен вчинити дії із звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення розташованих на неї будівель та споруд.
В уточненому позові від 23.11.2011 року прокурор Нижньогірського району АРК просив безпосередньо з ОСОБА_7 стягнути на корить ОСОБА_6 збитки, спричинені самовільним зайняттям належної йому на праві власності земельної ділянки в сумі 722,68 грв., на підставі розрахунку, проведеному відділом Держземінспекції в Нижньогірському районі АРК ( а.с.7, 189-190)
Однак, з матеріалів справи вбачається, що використання земельної ділянки проводилось не ОСОБА_7, а Нижньогірською районною організацією Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок, тобто ОСОБА_7 є неналежним відповідачем по вказаній справі і суд першої інстанції неправомірно поклав на нього обов’язок щодо відшкодування збитків ОСОБА_6
Оскільки вимоги до інших осіб про стягнення на користь ОСОБА_6 збитків , спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки, прокурором не заявлялись, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню, з відмовою у задоволенні вказаних позовних вимог прокурора.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що під час проведення розрахунку збитків неправомірно були застосовані положення Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, оскільки спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року ( з наступними змінами) не можуть бути прийняти до уваги, оскільки під час розгляду справи вказані обставини не оскаржувались, інший розрахунок збитків не приводився і судом першої інстанції не перевірявся. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України, розглядає справи лише в межах позовних вимог та доказів, наданих суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок про те, що суд неправильно визначив розмір земельної ділянки, яка облаштована під єгерський пункт в с.Зелене, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки розмір самовільно зайнятої земельної ділянки був встановлений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.04.2010 року та актом обстеження земельної ділянки від 12.04.2010 року. складеними Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, які ніким не скасовані (а.с.4,5).
Доводи апеляційної скарги Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок про те, що прокурор неправомірно звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_6, оскільки останній є здоровою та працездатною людиною, не можуть бути підставою для скасування ухваленого судом рішення, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_6 позовні вимоги прокурора підтримав, не просив залишити позовні вимоги без розгляду.
Не є обґрунтованими і доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок про стягнення з ОСОБА_6 збитків в розмірі 19704,02 грв., оскільки використання, облаштування земельної ділянки, її забудова проводились за відсутністю правовстановлюючих документів, оформлених належним чином. Будівлі та споруди , встановлені на спірній земельній ділянці, підлягають знесенню (перенесенню) саме Товариством і мають використовуватись ним на власний розсуд, а витрати з утримання єгерського пункту починаючи з 2004 року є звичайними господарськими витратами Товариства.
Інші доводи апеляційних скарг не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
На підставі наведеного, підстав для задоволення апеляційних скарг про відмову у задоволенні позову прокурора щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки і знесення побудованих на неї будівель та споруд, колегія суддів не вбачає.
Рішення суду першої інстанції, в частині покладення на ОСОБА_7 обов’язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку і відшкодувати ОСОБА_6 збитки, спричинені самовільним зайняттям земельної ділянки, колегія суддів знаходить не заснованим на законі і таким, що підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 303, 307,308, пунктом 3,4 частини 1 статті 309, статтею 313, ч.2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 – задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Нижньогірської районної організації Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок – відхилити.
Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 листопада 2011 року, в частині зобов’язання ОСОБА_7 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5386 га, розташовану в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, шляхом знесення будівел;, в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок погашення шкоди, завданої заняттям земельної ділянки, 722 грв.68 коп.; про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави судового збору в розмірі 282 грв.30 коп. -скасувати.
Ухвалити у вказаній частині нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора Нижньогірського району АРК, заявлених до ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6
В решті рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 24 листопада 2011 року- залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Т.І. Моісеєнко Г.В.Редько В.О. Полянська