УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого2007 року                                                                                          м.  Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області

в складі толовуючої - судді Матковської Л.О.

суддів : Ніколової Б.Ю.,  Ніколаєвої В.М.  при секретарі Доробалюк Л.В. з участю : сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-416 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 15 січня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Славутський солодовий завод" про стягнення заробітної плати і відшкодування моральної шкоди,

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін дослідивши доводи апеляційної скарги,  перевіривши матеріали справи,  судова колегія

встановила:

В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ „Славутський солодовий завод" про стягнення заробітної плати за понаднормові години за період з 1996 по 2005 рік включно з врахуванням індексу інфляції,  кошти,  пов"язані з невиплатою доплат (премій) в 2000-2002 році з врахуванням інфляції та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.,  посилаючись на те,  що з травня 2000- року обліковий період відпрацьованих годин на підприємстві становить один рік,  проте адміністрація при проведенні підсумку робочих годин за рік не вираховувала з річної норми час проведений у відпустці та на лікарняному.

В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги,  просив стягнути з відповідача заробітну плату за понаднормові години з 2002 по 2005 рік з врахуванням індексу інфляції в сумі 3553 грн.,  кошти пов"язані з невиплатою доплат в 2001-2002 роках,  з врахуванням індексу інфляції в сумі 305, 64 грн. та моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 15 січня 2007 року в позові ОСОБА_1відмовлено.

Головуюча у першій інстанції -Цермолонська Л.С.                                Справа № 22ц- 416

Доповідач -Матковська Л.О.                                                                     Категорія № 41

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Судом не враховано ,  що норми виробітку і часу однаково відносяться до норм праці,  а отже час відпустки повинен бути вирахуваний з обсягу робочих годин за рік .

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Судом вірно встановлені дійсні обставини,  дана їм належна оцінка,  а його висновки узгоджуються з матеріалами справи,  відповідають чинному законодавству.

Встановлено,  що ОСОБА_1з 17. 08. 1994 р. працює на ВАТ „Славутський солодовий завод" на посаді оператора теплового пункту 4 розряду холодильно-компресорної станції допоміжного виробництва.

Колективним договором,  прийнятим в 2001 році адміністрацією та прфспілковим комітетом ВАТ „Славутський солодовий завод",  на підприємстві у відповідності до  ст.  61 КЗпП України було запроваджено облік робочого часу за обліковий період - один рік.

Згідно наданих відповідачем довідок про фактично відпрацьовані години та норми тривалості робочого часу річна кількість відпрацьованих годин у ОСОБА_1за період з 2000р. по 2005 р. менша ніж річна норма робочого часу визначена законодавством.

Тому вірним є висновок суду про відсутність підстав для нарахування та оплати позивачу коштів за понаднормовий робочий час.

Відповідно до положення про систему преміювання Радою директорів заводу 26. 07. 01 р.прийнято рішення про встановлення та виплату премії працівникам заводу у співвідношенні її розміру до кількості виробленого солоду та його специфікації. Така система преміювання затверджена Генеральним директором ВАТ та головою профспілкового комітету.

Саме з врахуванням цих показників приймалося рішення про виплату працівникам премії у відповідному розмірі: від 50 % до 100%.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства,  підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись  ст.   ст. 307, 308,  315,  319 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду від 15 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку.