КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-858/11                                                  Головуючий у 1-й інстанції:  Дудніченко В.М.      

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"02" лютого 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                         Головуючий-суддя               Грибан І.О.

                                    судді                                       Мамчур Я.С., Шостак О.О.

           розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської  області на  постанову Звенигородського  районного суду Черкаської області від 22 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської  області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії –

В С Т А Н О В И В :

           Постановою  Звенигородського  районного суду Черкаської області від 22 лютого 2011 року позов задоволено частково.

           Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

           Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

           Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги (доплати) в розмірі, встановленому ст. 39,51  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

           Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи і відповідно  до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії в зв’язку з постійним проживанням в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати.

           Судом першої інстанції  зроблено вірний висновок щодо пріоритетності застосування положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в порівняні з постановами  Кабінету Міністрів України, що регулювали порядок цих виплат. Також судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин, як  критерій визначення  розміру мінімальної пенсії, положення абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

           Позовні вимоги задоволено у межах строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України.

           Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції  вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.

           Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

                                                                               УХВАЛИВ:

           Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської  області –залишити без задоволення, а постанову Звенигородського  районного суду Черкаської області від 22 лютого 2011 року –  без змін.

          Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       Грибан І.О.

Судді:                                                                                              Мамчур Я.С
                                                                                                              Шостак О.О.