Справа № 1-257/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                                     15 березня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                                                                                 Каліновської B.C.

за участі секретаря                                                          Лунь О.В.

прокурора                                                                       Леськів Ю.В.

потерпілого                                                                    ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця м.  Луцька,  громадянина України,  освіта вища,  неодруженого,  працюючого керівником туристичних гуртків Берестечківського Будинку школяра,  несудимого,  мешканця АДРЕСА_1,  --у вчиненні злочину,  передбаченого cm. 296 ч.2 КК України,  -

встановив:

ОСОБА_2.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  разом з особою,  матеріали справи відносно якого виділені в окреме провадження,  07 листопада 2006 року,  приблизно в 22 год. 30 хв.,  знаходячись на зупинці громадського транспорту « Київський майдан»,  що по вул.  Рівненській в м.  Луцьку,  з хуліганських спонукань,  грубо порушуючи громадський порядок,  виражаючи явну неповагу до суспільства,  ігноруючи елементарні правила поведінки,  моральності та добропристойності,  проявляючи особливу зухвалість,  безпричинно пристали до раніше незнайомого гр. ОСОБА_1. і ОСОБА_2. умисно наніс потерпілому удар кулаком в обличчя,  від чого останній впав і втратив свідомість. Після чого,  не припиняючи свої злочинні дії,  вони нанесли потерпілому удари руками в обличчя,  ногами по тулубу,     чим

2

спричинили   йому  легкі   тілесні  ушкодження   з   короткочасним розладом здоров'я.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю та показав,  що він дійсно 7 листопада 2006 року повертаючись з дня народження дружини свого брата на зупинці « Київський майдан» познайомився з хлопцем,  як його звати не пам'ятає,  бо був в нетверезому стані. Там же випили спиртне. Після чого наніс незнайомому чоловіку удар рукою в обличчя від чого останній впав на землю. Сівши на нього зверху,  почав наносити удари в обличчя. Не бачив,  але відчував,  що його новий знайомий теж наносив удари ногою по тулубу. Припинивши побиття потерпілого,  пішов в сторону вул. . Рівненської,  а через декілька метрів був затриманий працівниками міліції.

Крім визнавальних показів підсудного,  його вина в інкримінованому діянні підтверджується доказами по справі,  зокрема:

поясненнями потерпілого ОСОБА_1.,  який в судовому засіданні ствердив про те,  що на зупинці « Київський майдан» до нього підійшли двоє незнайомих хлопців,  в т.ч. підсудний,  який попросив цигарку. У відповідь на те,  що він не має цигарки,  підсудний наніс йому удар рукою в обличчя,  від чого він впав,  закрив обличчя руками і втратив свідомість. Очнувшись відчув,  що зверху на нього хтось сів і продовжувалось нанесення ударів по тілу. Йому було спричинено легкі тілесні ушкодження. Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином,  ОСОБА_2. своїми умисними діями спрямованими на хуліганство,  тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом,  вчинене групою осіб,  - вчинив злочин,  передбачений  ст.  296 ч.2 КК України.

Обираючи вид і міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого,  те,  що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості та особу підсудного.

Приймаючи до уваги,  що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щиро розкаявся у вчиненому ,  активно сприяв розкриттю злочину,  працює,  позитивно

3

характеризується,  потерпілий претензій до нього не має,  просить його суворо не карати,  суд приходить до висновку,  що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому йому слід призначити покарання в межах санкції  ст.  296 ч.2 КК України- обмеження волі,  із застосуванням  ст.  75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням і виконанням певних обов'язків згідно  ст.  76 КК України.

Речові докази,  згідно  ст. . 81 КПК України: чоловічі куртку та светр залишити за належністю володільцю- підсудному ОСОБА_2.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  296 ч.2 КК України та призначити йому покарання 1 (один) рік 6 ( шість) місяців обмеження волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком покарання,  якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно  ст.  76 КК України обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи,  проживання; періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи; публічно попросити вибачення в потерпілого.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази: чоловічі куртку та светр залишити за належністю володільцю- ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.