23.02.2012                                                                                                                                                                                         

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Справа № 1\1403\28\12

В  И  Р  О  К

    І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 року                             Березанський районний суд Миколаївської області

в складі:          головуючої                    - Гапоненко Н.О.,

                       при секретарі                 - Потриваєвій М.А.,        

                       з участю прокурора       - Лук’янової Г.О.,  

                                         потерпілої    - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тузли Березанського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не працює, працездатного, не військово-зобов»язаного, судимого 11.11.2003 року Березанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.1 ст.122 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого з Арбузинської ВК № 83 20.07.2006 року з невідбутим строком 1 рік 3 місяці 16 днів; 27.03.2007 року Березанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, звільненого з Казанківської ВК № 93 Миколаївської області 27.04.2010 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

                                                                 в с т а н о в и в :

08 жовтня 2011 року біля 20:00 год. ОСОБА_2 повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, проник через незачинені вхідні двері в квартиру АДРЕСА_1, звідки з шафи в спальній кімнаті вчинив крадіжку светру вартістю 126 грн., належного ОСОБА_1, і при появі потерпілої відкрито продовжив свої злочинні дії та намагався втекти з викраденим майном з приміщення квартири, проте був зупинений потерпілою та в подальшому доставлений до Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, не визнав, пояснивши, що намір на викрадення майна у нього виник після того, як він потрапив до квартири потерпілої, куди він йшов у гості до її сина. Разом з тим, пояснив, що, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп»яніння, зайшов до відкритої квартири потерпілої, в квартирі нікого не було, і підсудний, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, взяв з шафи светр, який одяг на себе, після чого побачив потерпілу. Наступні свої дії не пам»ятає в зв»язку зі станом сп»яніння. Пізніше його з квартири забрали працівники міліції.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина підтверджується показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_3, письмовими доказами по справі.

          Так потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що вона була відсутня в квартирі близько 40 хв., вхідні двері були не заперті, в квартирі нікого не було. Повернувшись, вона помітила в квартирі безлад, а в одній з кімнат підсудного, який перебував у стані сп»яніння, мав на собі одяг, належний потерпілій, і на запитання, хто він такий, намагався втекти через вхідні двері, проте був зупинений потерпілою, яка замкнула вхідні двері та викликала свідка ОСОБА_3 і працівників міліції.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона прийшла до квартири потерпілої на її прохання та побачила, що в кімнаті знаходиться підсудний, який перебував у неадекватному стані, мабуть, в стані сп»яніння.

Протоколом огляду місця події та планом-схемою до нього від 08.10.2011 року підтверджено місце вчинення злочину (а.с.5-11).

Вартість викраденого вбачається з висновку експерта (а.с.44-49).

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 та ч.3 ст.186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно, оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі підсудного.

Посилання підсудного на виникнення у нього умислу на викрадення майна після проникнення до квартири потерпілої суд вважає намаганням уникнути відповідальності за скоєне, оскільки на досудовому слідстві підсудний, допитаний як підозрюваний та обвинувачений (а.с.30, 36, 57), послідовно повідомляв про наявність у нього наміру проникнути до квартири потерпілої з метою викрасти одяг, і у суду відсутні відомості про отримання таких показань від підсудного під тиском. Крім того, слідчий Редін А.В. підтвердив в судовому засіданні, що показання ОСОБА_2 викладені в протоколах допитів так, як пояснював підсудний, а потерпіла пояснила, що її син ОСОБА_4 на час вчинення злочину близько місяця був відсутній за місцем проживання, тому пояснення підсудного про те, що він йшов у гості до ОСОБА_4, не відповідають дійсності.

          Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що злочин, вчинений підсудним, є тяжким, особу підсудного, його негативну характеристику, що потерпіла до нього претензій морального та матеріального характеру не має, вартість викраденого; обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

          При визначенні строку покарання суд враховує ч.3 ст.68 КК України, згідно з якою за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

          Враховуючи особу підсудного, думку потерпілої та прокурора про можливість звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, вартість викраденого, відсутність матеріальних та моральних претензій до підсудного від потерпілої, інші обставини справи, суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

           Оскільки підсудний неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем реєстрації не проживає, іншого постійного місця проживання не має, суд вважає за необхідне відповідно до ст.76 КК України покласти на нього обов»язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          На підставі ст.ст.81, 330 КПК України речовий доказ по справі –светр сіро-чорного кольору, переданий на зберігання ОСОБА_1, необхідно повернути законній власниці.

          На підставі ст.92 КПК України підлягають стягненню з засудженого судові витрати на проведення судової експертизи.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -                 

з  а  с  у  д  и  в :

           ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.  

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк відбування покарання засудженому обчислювати з дня проголошення вироку, зарахувавши до строку відбування покарання термін перебування під вартою з 31 січня 2012 року по 23 лютого 2012 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.           

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, код ЗКПО 25574110, на р/р 31251272210005 в ГУДК в Миколаївській області, МФО 826013, судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 1\135 від 04.11.2011 року, в сумі 365,82 грн.

          Речовий доказ по справі –светр сіро-чорного кольору, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області, - передати законній власниці ОСОБА_1.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

Суддя: