Справа № 4-175/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. , при секретарях Кицюк Л.П., Якімлюк Н.О., за участю прокурора Шпакова В.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши справу за скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову заступника Генерального прокурора України - прокурора міста Києва Мельника А.С. від 17.05.2011 про порушення кримінальної справи відносно колишнього голови правління – генерального директора ВАТ «АК Київводоканал», депутата Київської міської ради ОСОБА_6 за ч.2 ст.364 КК України, колишніх головних бухгалтерів ВАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.2 ст.364 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на вказану постанову 23.05.2011 /а.м.1-6 т.1/.
03.06.2011 до суду зі скаргою на вказану постанову звернулась ОСОБА_4 /а.с.23-29 т.1/.
01.07.2011 скаргу на вказану постанову до суду подано адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 /а.с.43-44 т.1/.
Постановами судді від 03.06.2011 та від 01.07.2011 розгляд вказаних скарг об’єднаний в одне провадження.
В поданих скаргах заявники просять скасувати оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи, вважаючи її винесення безпідставним та таким, що здійснено з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.
В обґрунтування скарги вказали, що в тексті постанови в порушення ч.1 ст.98 КПК України відсутні посилання на конкретні підстави, які вказують на наявність ознак злочину, при цьому прокурором формально вказано, що підставами до порушення кримінальної справи послугували достатні дані, проте не зазначено, які це конкретно дані. Крім того, до порушення кримінальної справи не було з’ясовано характер та обсяг повноважень, коло тих службових обов’язків, які визначають компетенцію кожної службової особи, відносно якої порушено кримінальну справу, не було опитано ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не враховано розподіл функціональних обов’язків, встановлений у товаристві, не визначено чітко функціональні обов’язки посадових осіб, відносно яких порушено кримінальну справу. Заявники вказали, що ВАТ «АК «Київводоканал» є складно організованою структурою, з великою кількістю підрозділів, кожен з яких є відповідальним за певний напрямок роботи, голова правління товариства має першого заступника та заступників, які в тому числі наділені правом підпису. Вважали неправомірним посилання на статут товариства як на документ, що встановлює обов’язок голови правління перераховувати на рахунок міського фонду охорони навколишнього середовища 20% плати за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, оскільки статут прямо не встановлює такого обов’язку, тоді як вказане питання врегульовано внутрішнім розподілом обов’язків товариства. Також вказали на неправомірність визначення обов’язків колишніх головних бухгалтерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі розділу №2 довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №24 від 16.02.1998 «Про затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1», оскільки у вказаному довіднику міститься тільки опис професій, перелік основних робіт, що властиві тій або іншій посаді, крім того він втратив чинність на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004.
Зауважують про відсутність фактичних даних, що вказують на корисливий мотив чи інший особистий інтерес або інтерес третіх осіб, який обумовлює діяння посадових осіб, відносно яких порушено кримінальну справу, дані про наявність спричинених тяжких наслідків та про те, що особи діяли всупереч інтересам служби.
Вказують, що помилкова думка прокурора про наявність ознак злочину спричинена тим, що останнім хибно ототожнюються поняття «плата за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини» та «збір за забруднення навколишнього природного середовища», що є не одним і тим самим. Також зазначають, що щорічно в ВАТ «АК «Київводоканал» органами державної податкової інспекції та контрольно-ревізійного управління проводились перевірки на предмет сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, при цьому жодних претензій з приводу контролюючих органів на адресу товариства не було. Крім того, як зазначають заявники, чине законодавство України не регламентує строків та порядку внесення плати за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин.
Окремо звертають увагу, що прокурором при порушенні кримінальної справи не було дотримано вимог ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки порушуючи справу відносно ОСОБА_6, який є депутатом Київської міської ради, ним не було повідомлено Київську міську раду, що відповідно до вимог вказаного Закону повинно було бути зроблено не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи.
Заявник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 зауважує, що відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009 було внесено зміни до ч.1 примітки до ст. 364 КК України, згідно яких поняття службова особа було звужене, що суттєво вплинуло на ознаки даного злочину: а саме не можуть бути кваліфіковані за ст.364 КК України дії особи, що обіймає посади на недержаних чи не комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях. Вказані положення Закону були діючими з 01.01.2011 до 05.01.2011, а з урахуванням норм Кримінального кодексу України щодо зворотної дії кримінального закону в часі його дія розповсюджується на всі правовідносини, що виникали до 05.01.2011, а відтак порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_8 за ст.364 КК України за обставинами, що мали місце у період з 2008 по 2009 рік, є протиправним. /а.с.1-6, 23-29, 43-44 т.1/.
Крім того, протягом розгляду справи захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_9 було подано доповнення до поданої скарги, в яких остання зокрема додатково звертає увагу на відсутність законного приводу для порушення кримінальної справи, оскільки відповідно до Плану роботи прокуратури міста Києва на 1 півріччя 2011 року проведення перевірки дотримання водного законодавства ВАТ «АК «Київводоканал» доручалось галузевому управлінню – природоохоронній прокуратурі міста Києва, тоді як фактично перевірка була проведена прокурором відділу 07/04 прокуратури міста Києва, відтак не було законних приводів проведення перевірки дотримання водного законодавства ВАТ «АК «Київводоканал» управлінням захисту прав та свобод громадян і інтересів держави прокуратури міста Києва. /а.с.74-80 т.1/.
Особа, в інтересах якої подано скаргу адвокатом ОСОБА_5 – ОСОБА_10, представник заявника ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_9 в судове засідання з розгляду скарг не з’явились. Вислухавши думку присутніх осіб, які не заперечували проти розгляду справи та вважали можливим розглянути скарги у відсутність нез’явившихся осіб, суддя визнав можливим проводити розгляд скарг у відсутність нез’явившихся осіб, за участі заявника ОСОБА_3, заявника в інтересах ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_5
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі вимоги скарги, посилаючись на викладене в ній, поданих її представником доповненнях та поясненнях до скарги /а.с. 1-6, 74-80 т.1, 1-10 т.2/, додатково зазначила, що не отримувала жодної повістки про виклик до прокуратури, а тому не змогла надати офіційних пояснень, що підприємством ВАТ «АК «Київводоканал» жодних збитків державному бюджету не завдано. Зазначила, що збір за забруднення навколишнього природного середовища товариство сплачувало, а прокурор помилково ототожнює даний збір з платою за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини.
Заявник ОСОБА_4 надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що вважає порушення кримінальної справи безпідставним, оскільки ВАТ «АК «Київводоканал» виконувало всі умови та вимоги Положення про Київський міський фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.09.98 №10/111 згідно п.2 якого формування бюджету Фонду відбувається за рахунок 70% збору за забруднення навколишнього природного середовища, заборгованості по сплаті зборів за забруднення навколишнього природного середовища на підприємстві немає. Також зазначає, що плата за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини в порядку, передбаченому Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням КМДА №876 від 04.08.2009, сплачується відповідно до рахунків, які виставляють Управління екологічного нагляду ВАТ «АК «Київводоканалу» яке є відокремленим підрозділом підприємства, має свою печатку, розрахункові рахунки, директора, головного бухгалтера, діє на підставі положення про департамент, доручення, в яких департаменту надані повноваження, права та обов’язки. При цьому в тексті оскаржуваної постанови ототожнюється поняття збору за забруднення навколишнього природного середовища та плата за скид до міської каналізації забруднюючих речовин. При цьому також зазначила, що жодного разу її не викликали до прокуратури для надання пояснень щодо обставин, за яких порушено кримінальну справу. Зазначила, що контроль за сплатою податків та обов’язкових платежів ВАТ «АК «Київводоканал» покладено на спеціалізовану ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, з боку якої до товариства немає жодних претензій чи зауважень.
Захисник заявника ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 оголосив письмові пояснення, в яких на підставі доводів скарги узагальнив, що оскільки ВАТ «АК «Київводоканал» згідно положень статуту товариства, положень ст.325 ЦК України є суб’єктом права приватної власності, тому службові особи вказаного товариства не відносяться до категорії службових осіб, визначених у примітці 1 до ст.364 КК України в редакції закону №1508-VI від 11.06.2009, яку слід застосовувати до правовідносин, що склалися, відповідно вони не мають всіх ознак спеціального суб’єкта злочину, передбаченого ст.364 КК України, а тому порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є безпідставним. Положення про Київський міський фонд охорони навколишнього природного середовища не містить вимог про періодичність та строки перерахування грошей до фонду, в ньому також не передбачено форми та порядку звітності перед фондом, осіб, відповідальних за дотримання обов’язків по перерахуванню платежів. Крім того вказав, що отримана від абонентів плата за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на загальну суму 3 614 524,58 грн. на час виконання ОСОБА_4 обов’язків головного бухгалтера ВАТ «АК «Київводоканал» знаходились на рахунку підприємства, в свою чергу з боку Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища та органів Державної податкової адміністрації України, інших відповідних суб’єктів владних повноважень на момент порушення кримінальної справи були відсутні будь-які майнові вимоги до ВАТ «АК «Київводоканал». Зазначив про неналежність висновку фахівця з обліку та звітності ОСОБА_11 щодо дотримання ПАТ «АК «Київводоканал» вимог чинного законодавства та окремих нормативно-правових актів /а.м.103-111/ як підстави для порушення кримінальної справи, оскільки вказаний фахівець був долучений до перевірки без відповідного наказу прокурора та не входив до складу робочої групи, що проводила перевірку товариства, сам вищевказаний висновок складений не на підставі первинних бухгалтерських документів, а на підставі довідок, які не містять реквізитів та дати їх складання, крім того, висновок складений від імені робочої групи, проте підписаний виключно ОСОБА_11 /а.с.12-13 т.2/.
Представник ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_5 скаргу підтримав в повному обсязі на підставі викладеного в ній та наданих письмових тезах промови /а.с.43-44, 81-86 т.1/. Додатково зазначив, що виходячи з примітки 1 до статті 364 КК України, яка діяла з 01 по 05 січня 2011 року, ОСОБА_6 був службовою особою юридичної особи приватного права, що підтверджується висновком спеціаліста, який знаходиться на а.м.103-111, та в тому числі наявною в матеріалах перевірки довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – а.м.164, в якій зазначено, що ПАТ «АК «Київводоканал» відноситься до приватних не фінансових корпорацій, а тому відносно нього не могла бути порушена кримінальна справа за ст.364 КК України.
Прокурор Шпаков В.В. виклав думку в письмовому вигляді, зазначивши, що вважає дотриманими прокурором при порушенні кримінальної справи вимоги ст.ст.94, 98 КПК України, а зібрані матеріали достатніми та належними. Приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в ході перевірки додержання службовими особами ВАТ «АК «Київводоканал» вимог чинного законодавства при використанні, охороні та відтворенні водних ресурсів, що здійснювалась на підставі затвердженого плану роботи прокуратури міста Києва на І півріччя 2011 року, що оформлено відповідним рапортом та зареєстровано належним чином, підставами - матеріали, зібрані у ході перевірки. Зазначив, що коло функціональних повноважень ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_12 вважає встановленими, оскільки вони містяться в протоколах зборах акціонерів та наказах по особовому складу ВАТ «АК «Київводоканал», наявних в матеріалах перевірки. Вважав доводи скаржників та їх представників щодо незаконності постанови про порушення кримінальної справи у зв’язку із неправильною оцінкою доказів, кваліфікації, наявності вини осіб такими, що не підлягають розгляду судом при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, оскільки підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті. На підставі викладеного просив скарги залишити без задоволення /а.с.30-31 т.2/. Крім того прокурор зазначив, що перевірка, за наслідками якої порушено кримінальну справу, проводилась прокурором з 13.04.2011 по 17.05.2011, тобто понад місяць. Не заперечував, що особи, відносно яких порушено кримінальну справу, не опитувались протягом проведення перевірки, хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_12 працювали на тому самому підприємстві. Вважав, що коло службових обов’язків ОСОБА_6 встановлено на підставі протоколу №3/07 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «АК «Київводоканал», обов’язки бухгалтерів – на підставі Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.02.1998 р. №24, який вважав чинним на момент порушення кримінальної справи, та Статуту підприємства. Вважав осіб, відносно яких порушено кримінальну справу, належними суб’єктами злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, проте не зміг аргументувати своєї позиції. Погодився з тим, що контролюючим органом щодо сплати ВАТ «АК «Київводоканал» по сплаті податків і зборів є спеціалізована ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків та не заперечував, що відсутні будь-які зауваження до підприємства з боку контролюючого органу. Вважав, що призначення та проведення податкових чи аудиторських перевірок, ревізій тощо для офіційного встановлення факту несплати обов’язкових платежів можливе лише після порушення кримінальної справи, тому в ході дослідчої перевірки вони не проводились.
Дослідивши матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення заявників ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника заявника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_6, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.
Постановою заступника Генерального прокурора України – прокурора міста Києва Мельника А.С. від 17.05.2011 порушено кримінальну справу відносно колишнього голови правління – генерального директора ВАТ «АК «Київводоканал» (ПАТ «АК «Київводоканал»), депутата Київської міської ради ОСОБА_6 та відносно колишніх головних бухгалтерів ВАТ «АК «Київводоканал» (ПАТ «АК «Київводоканал») ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України /а.м. 1-4/.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ст.94 КПК України, якою встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з його кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у зловживанні владою або службовим становищем, тобто в умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою міста Києва щодо додержання службовими особами ВАТ «АК «Київводоканал» водного законодавства при використанні, охороні та відтворенні водних ресурсів, екологічного стану водних об’єктів, дотримання умов скидання стічних вод та відходів у річки та водойми, правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних та інших потреб населення, стану утримання, експлуатації каналізаційних та водопровідних мереж, що оформлено рапортом, зареєстрованим у Книзі обліку заяв та повідомлень про злочини прокуратури м. Києва за реєстровим №100 від 17.05.2011 /а.м. 6/, тобто привід до порушення кримінальної справи є формально наявним та таким, що відповідає п.5 ч.1 ст.94 КПК України.
Також, як зазначено в оскаржуваній постанові, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України /а.м.3/.
Так, як зазначено безпосередньо в оскаржуваній постанові, відповідно до п.4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690, п.7.11 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м.Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1073 від 18.06.2003 та п. 7. 12 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 876 від 04.08.2009, плата за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини (далі плата за скид) здійснюється абонентом відповідно до рахунків, які виставляє Управління екологічного нагляду Водоканалу і розподіляється наступним чином: 20% перераховується Водоканалом на рахунок міського фонду охорони навколишнього середовища, а 80% залишаються у розпорядженні Водоканалу.
Згідно п.2 Положення про Київський міський фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.09.1998 № 10/111 зі змінами та рішення Київської міської ради від 14.05.2010 № 9310/4231 кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною спеціального фонду міського бюджету, який формується за рахунок 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища.
У ході перевірки додержання службовими особами ВАТ «АК «Київводоканал» вищевказаних вимог законодавств, встановлено, що ОСОБА_6, будучи з 02.10.2007 на підставі наказу голови правління - генерального директора ВАТ «АК «Київводоканал» № 359-к призначеним на посаду виконуючого обов'язки голови правління-генерального директора підприємства, а відповідно до протоколу № 3/07 від 07.12.2007 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «АК «Київводоканал» обраним головою правління-генеральним директором підприємства, виконуючи згідно статуту підприємства, зареєстрованого 07.02.2008 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження з управління підприємством до 24.12.2010, в порушення зазначених вимог законодавства, отримавши від абонентів у період з 01.01.2009 по 01.10.2010 роках плату за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на загальну суму 4786395,48 грн., маючи право першого розпорядчого підпису, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах підприємства та всупереч інтересам служби, системно не проводив перерахування 20% від отриманої у зазначений період плати за скид до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, чим спричинив матеріальних збитків Державному бюджету України на суму 287183,74 грн. та спеціальному фонду бюджету м. Києва на суму 670095,36 грн., а всього державі заподіяно збитків на суму 957279,10 грн., яка у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто тяжкі наслідки, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.
Також, ОСОБА_3, будучи відповідно до наказу голови правління Водоканалу № 447-к від 19.11.2007 головним бухгалтером підприємства, перебуваючи на вказаній посаді у період з 19.11.2007 по 07.06.2010 (декретна відпустка) по 17.12.2010 та з 17.12.2010 по 14.01.2011, виконуючи в силу положень розділу № 2 довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 24 від 16.02.1998, адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі повноваження з управління підприємством, в порушення зазначених вимог законодавства, отримавши від абонентів у період з 01.01.2009 по 01.04.2010 роках плату за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на загальну суму 3614524,58 грн., маючи право підпису фінансових документів, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах підприємства та всупереч інтересам служби, не проводила за час своєї роботи перерахування 20% від отриманої плати за скид до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, чим спричинила матеріальних збитків Державному бюджету України на суму 216871,49 грн. та спеціальному фонду бюджету м. Києва на суму 506033,43 грн., а всього державі заподіяла збитків на суму 722904,92 грн., яка у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів, чим вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4, будучи відповідно до наказу голови правління Водоканалу № 291-к від 07.06.2010 головним бухгалтером підприємства, перебуваючи на вказаній посаді у період з 07.06.2010 по 17.12.2010, виконуючи в силу положень розділу № 2 довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 24 від 16.02.1998, адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі повноваження з управління підприємством, в порушення зазначених вимог законодавства, отримавши від абонентів у період з 07.06.2010 по 01.10.2010 роках плату за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на загальну суму 1 171870,90 грн., маючи право підпису фінансових документів, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах підприємства та всупереч інтересам служби, не проводила за час своєї роботи перерахування 20% від отриманої плати за скид до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, чим спричинила матеріальних збитків Державному бюджету України на суму 70312,25 грн. та спеціальному фонду бюджету м. Києва на суму 164061,93 грн., а всього державі заподіяла збитків на суму 234374,18 грн., яка у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів, чим вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.
При цьому в постанові про порушення кримінальної справи не зазначено конкретних підстав, які б вказували на наявність в діях зазначених осіб ознак інкримінованого їм злочину, належним чином не мотивовано, на підставі яких міркувань та яких офіційних даних прокурор прийшов до переконання про наявність в діях зазначених осіб ознак інкримінованого їм злочину, відсутні посилання на будь-які матеріали перевірки.
Разом з цим протягом розгляду скарг встановлено, що викладені в постанові обставини не узгоджуються з наданими матеріалами, у яких вважаю відсутніми достатні дані про наявність в діях ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об’єктивних ознак злочину, зокрема і передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Так, дані про системне непроведення перерахування 20% від отриманої у зазначений період плати за скид до міського фонду охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_6, не проводенням ОСОБА_3, та ОСОБА_4 за час своєї роботи перерахування 20% від отриманої плати за скид до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, чим спричинено матеріальних збитків Державному бюджету, дані міського фонду охорони навколишнього середовища, державного управління охорони навколишнього природного середовища та органів податкової адміністрації щодо наявності заборгованості ВАТ «АК «Київводоканал» перед міським фондом охорони навколишнього середовища за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, зокрема будь-які акти чи листи контролюючих податкових органів, акти ревізій тощо, які б встановлювали факт неправомірного неперерахування платежів, в наданих суду матеріалах відсутні.
Одночасно слід зауважити, що судом при дослідженні матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, не встановлено законності джерел отримання даних, відображених в довідці за підписом головного бухгалтера директора департаменту бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_13 про надходження допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах за 2010 рік /а.м.97/, та в довідці за підписом головного бухгалтера директора департаменту бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_13 щодо підприємств-порушників за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах за 2010 рік /а.м.98/, оскільки зазначені довідки не містять необхідних реквізитів офіційного документу, як то підпису генерального директора товариства, проставлення відтиску печатки товариства, складені без зазначення їх номера та дати складання.
Одночасно судом не можуть бути прийняті як законні та допустимі дані, які стали однією з підстав для винесення оскаржуваної постанови, зазначені у Висновку щодо дотримання ПАТ АК «Київводоканал» вимог чинного законодавства та окремих нормативно-правових актів /а.м.103-111/, оскільки матеріали перевірки не містять документації, на підставі якої особа за прізвищем ОСОБА_11, за підписом якої складено згадуваний документ, має якісь повноваження, дозволи, необхідні знання та досвід для проведення таких перевірок та надання за їх результатами висновків, з наданих суду матеріалів не вбачається, ким і на підставі чого вказана особа була залучена і чи взагалі вона була залучена до проведення перевірки, на підставі чого даний висновок долучено до матеріалів перевірки. Судом при дослідженні матеріалів, які стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи, не встановлено джерело походження зазначеного висновку.
Також суддя вважає доцільними та погоджується з обґрунтованістю посилань захисту про неналежне з’ясування при порушенні кримінальної справи прокурором кола повноважень та функціональних обов’язків кожної з осіб, відносно яких порушено кримінальну справу, зокрема матеріали перевірки не містять посадових інструкцій (затверджених функціональних обов’язків) вказаних осіб з відміткою про їх ознайомлення, а також з доцільністю доводів щодо неповного зазначення в оскаржуваній постанові імен осіб, відносно яких справа була порушена, що може розглядатись як порушення принципу індивідуальності притягнення особи до кримінальної відповідальності, що закріплений ст.2 КПК України.
При цьому суддя не приймає до уваги та не може оцінити поданих протягом розгляду даної скарги захисником ОСОБА_4 – адвокатом ОСОБА_1, та представником ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_9 довідок про відсутність заборгованості з податків і зборів, довідок щодо складу акціонерів та відсутності державної частки майна у статутному фонді ВАТ «АК «Київміськбуд», оскільки виходячи з норм ст.236-8 КПК України судом при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальних справ досліджуються матеріали, що послугували приводами і підставами до порушення кримінальної справи, витребування і дослідження інших матеріалів не передбачено.
Суддя не приймає доводів заявників щодо порушення прокурором при винесенні оскаржуваної постанови вимог ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки вказаний аргумент не стосується приводів та підстав до порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, а тому не підлягає дослідженню в рамках розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи. Крім того, сам по собі факт неповідомлення відповідної місцевої ради про порушення кримінальної справи відносно депутата місцевої ради не може свідчити про законність та підставність винесення постанови про порушення кримінальної справи.
Також суддя не може оцінити по суті доводи захисту щодо неможливості кваліфікації дій службових осіб ВАТ «АК «Київводоканал» за ст.364 КК України виходячи зі змін, що вносились у примітку 1 до даної статті, оскільки вказаний довід не може виключати наявності ознак злочину в діях вказаних осіб, а тільки впливати на кваліфікацію дій в частині визначення суб’єкта злочину, тоді як встановлення повного складу злочину не є необхідною умовою на стадій порушення кримінальної справи, а питання кваліфікації дій, виходячи зі змісту ст..236-8 КПК України, не можуть вирішуватись судом при розгляді скарг на постанову про порушення кримінальної справи.
Виходячи з викладеного, наданих матеріалів перевірки, приходжу до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в діях колишнього голови правління – генерального директора ВАТ «АК «Київводоканал», депутата Київської міської ради ОСОБА_6 та відносно колишніх головних бухгалтерів ВАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при винесенні постанови у прокурора не було, а тому відповідно не було підстав для порушення даної кримінальної справи, в зв’язку з чим постанова прокурора від 17.05.2011 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 94, ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову заступника Генерального прокурора України - прокурора міста Києва Мельника А.С. від 17.05.2011 про порушення кримінальної справи № 50-6057 відносно колишнього голови правління – генерального директора ВАТ «АК «Київводоканал», депутата Київської міської ради ОСОБА_6 та відносно колишніх головних бухгалтерів ВАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України – задовольнити.
Постанову заступника Генерального прокурора України - прокурора міста Києва Мельника А.С. від 17.05.2011 про порушення кримінальної справи № 50-6057 відносно колишнього голови правління – генерального директора ВАТ «АК «Київводоканал», депутата Київської міської ради ОСОБА_6 та відносно колишніх головних бухгалтерів ВАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України – скасувати.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Отрош І.О.