УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №:
22-ц/0191/279/2012Головуючий суду першої інстанції:Шофаренко Ю.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"21" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В., Полянської В.О.
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, за апеляційною скаргою ОП «Кримтеплокомуненерго» на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року до вересня 2010 року у сумі 1436 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 була споживачем послуг з теплопостачання, які надавались ОП «Кримтеплокомуненерго», однак не оплачувала спожиту теплову енергію, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яку споживач відмовляється погасити у добровільному порядку.
У позові ОП «Кримтеплокомуненерго» просило суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2007 року до вересня 2010 року у сумі 1436 грн. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОП «Кримтеплокомуненерго» було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОП «Кримтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог повністю.
На думку апелянта, суд при ухваленні оскаржуваного рішення залишив поза увагою те, що відповідач придбала квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 03 жовтня 2006 року, тобто після набрання чинності Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок), а отже відповідач повинен був або відновити центральне опалення, або відключитись від мережі теплопостачання з дотриманням вимог, передбачених Порядком.
Також, апелянт зазначив, що судом не було враховано положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, згідно з якими споживач звільняється від оплати вартості послуг з централізованого опалення тільки у випадку не надання такої послуги Поставщиком або припинення надання послуги за відповідною заявою споживача.
Крім того, апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на те, що судом не була задоволена заява представника ОП «Кримтеплокомуненерго» про відкладення розгляду справи, у зв’язку з його участю у другому судовому процесі, що позбавило позивача подати відповідні доказі на підтвердження позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, що з’явилися у судове засідання, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з того, що квартира № АДРЕСА_1 була відключена від централізованого опалення у вересні 2005 року не самовільно, відключення здійснене до придбання квартири ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу і до набрання чинності Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок). За такими обставинами суд вказав, що підстав для нарахування заборгованості за теплопостачання по вказаній квартирі у ОП «Кримтеплокомуненерго» не було.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони підтверджені зібраними у справі доказами та відповідають вимогам закону.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж центрального опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж центрального опалення та постачання гарячої води забороняється.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ленінської селищної ради АР Крим № 241 від 31 серпня 2005 року ОСОБА_7.( колишньому власнику спірної квартири) було дозволено встановити автономний газовий котел в квартири № АДРЕСА_1. Відключення зазначеної квартири від мережі теплопостачання було покладено на Ленінський ПУ ЖКГ, із складанням відповідного акту (а.с. 21).
З матеріалів справи вбачається, що 02 вересня 2005 року квартиру № АДРЕСА_1 було відключено від централізованого опалення, про що складені відповідні акти, які були затверджені начальником Ленінського ПУ ЖКГ. В акті також зазначено, що відключення не порушило циркуляцію теплопостачання у будинку и виконане правильно (а.с. 22, 29).
Судом також встановлено, що 3 жовтня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АР Крим, посвідчений приватним нотаріусом Ленінського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 (а.с. 23).
За такими обставинами колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для нарахування заборгованості з централізованого опалення по вказаній квартирі та стягнення її з відповідача немає, оскільки на момент придбання квартири центральне опалення вже було відключено в порядку, що діяв на час прийняття рішення про встановлення у квартирі автономного опалення .
Вказані висновки суду підтверджені рішенням виконавчого комітету Ленінської селищної ради АР Крим, та актами , складеними працівниками експлуатуючої організації (а.с. 21,29, 30).
Доводи апеляційної скарги ОП «Кримтеплокомуненерго» про те, що відповідач придбала квартиру АДРЕСА_1 АР Крим за договором купівлі-продажу 03 жовтня 2006 року, тобто після набрання чинності Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок), а отже повинна була відновити центральне опалення у придбаній квартирі, або вирішити питання про відключення від мережі теплопостачання з дотриманням вимог, передбачених Порядком, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_6 придбала квартиру з автономним опаленням, з вказаними умовами вона була згодна і відновлення центрального опалення мало здійснюватись лише за її згодою. Крім того, відключення квартири від централізованого опалення відбулося у вересні 2005 року, з дотриманням передбаченої на той час процедури , до того, як набув чинності діючий у вказаний час Порядок , який не має зворотної сили і не може бути застосований до ОСОБА_6
Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги ОП «Кримтеплокомуненерго» про те, що судом не було враховано вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, згідно з якими споживач звільняється від оплати вартості послуг з централізованого опалення тільки у випадку не надання такої послуги Поставщиком або припинення надання послуги за відповідною заявою споживача, оскільки судом безсуперечно встановлено, що ОСОБА_6 придбала квартиру вже після того, як її було відключено від мережі теплопостачання, тобто вона не була і не є споживачем послуг ОП «Кримтеплокомуненерго» і в неї не було необхідності звертатись до позивача з будь-якою заявою.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач безпідставно проводив нарахування заборгованості за централізоване теплопостачання по квартирі, власником якої є ОСОБА_6
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуального законодавства не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування ухваленого судом рішення.
Судом першої інстанції, відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює, а отже підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько В.О. Полянська