справа № 1-201/11р.                                                                                          

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.02.2012  року                                                                                            м.Світловодськ

          Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

          головуючий  суддя                                Макарова Ю.І.,

          при секретарі                                              Горбатюк К.А.,

          з участю:                 прокурор            Гаврилюк Р.В.,

          потерпіла                                                   ОСОБА_1,

          представник потерпілої                     ОСОБА_2,           

          підсудна                                                   ОСОБА_3,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу про обвинувачення:

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Світловодська Кіровоградської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, заміжня, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, на утриманні має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судима,

          у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, за наступних обставин.

          03.01.2011 року близько 19.00 години ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, під час спілкування із господаркою квартири ОСОБА_1, стала наполягати на поверненні останньою грошових коштів, які ні би то ОСОБА_1 винна за проведені ремонтні роботи в квартирі потерпілої ОСОБА_5 при цьому, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою примушування шляхом насильства, розуміючи, що діє протиправно всупереч встановленого порядку вирішення спірних питань в договірних зобов’язаннях, не бажаючи врегулювати спір в добровільному чи судовому порядку, не приймаючи до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо неналежного виконання ремонтних робіт ОСОБА_5 та відсутності боргових зобов’язань, з метою отримання на свою користь та користь ОСОБА_5 матеріальної винагороди за проведені ремонтні роботи, для виконання зазначеної цивільно-правової угоди, схопила лівою рукою за праве передпліччя ОСОБА_1 та нанесла один удар ладо нею правої руки в область обличчя з ліва. В наслідок нанесеного удару потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку обличчя та лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. У свою чергу, ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_3 може продовжити нанесення тілесних ушкоджень, з метою запобігти цьому, передала останній мобільний телефон марки N -76», вартістю 790 грн., із вмонтованою карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 30 грн. та пару срібних сережок із позолотою, вартістю 80 грн. заволодівши вказаним майном, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 910 грн.

          Таким чином, ОСОБА_3 вчинила примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 355 КК України.

              Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині визнала повністю та суду пояснила, що  03.01.2011 року близько 18 години 30 хвилин прийшла разом із ОСОБА_6 до ОСОБА_1 додому з метою отримання грошових коштів, яка остання винна за проведені ОСОБА_5 ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_1 Знаходячись в приміщенні квартири під час спілкування із ОСОБА_1 почала вимагати повернення грошей, на що остання відмовила. Обурившись на таку поведінку, вона схопила одною рукою ОСОБА_1 за плече, а другою рукою вдарила по обличчю. Після чого, ОСОБА_1 розплакалась, а вона в свою чергу сказала, щоб ОСОБА_1 віддала в рахунок погашення боргу мобільний телефон та  сережки, на що ОСОБА_1 погодилась. Після чого, вона разом із ОСОБА_6 покинула квартиру ОСОБА_1 В скоєному щиро розкаюється.

              Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані слідством докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи,  які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_3, винною у вчиненні встановленому судом злочині.

          Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доведена повністю, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, тобто за ч.2 ст. 355 КК України.

              При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

              При цьому суд враховує такі встановлені слідством обставини.

              Підсудним ОСОБА_3  вчинено умисний середньої тяжкості злочин, вона раніше не судима, не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, свою вину вона визнає, щиро розкаюється.

          Також, судом встановлені та враховуються пом’якшуючі вину обставини, а саме: щире каяття у скоєному злочині, наявність на утриманні малолітньої дитини –сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 93).

              Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винної ОСОБА_3, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має дитину віком до вісімнадцяти років, тому вона підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».

          Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про амністію у 2011 році», ст. ст. 6-1, 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

    ОСОБА_3  визнати винною за ч. 2 ст. 355 КК України, на підставі якої призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

          На підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

                Запобіжний захід ОСОБА_3  у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили –залишити без змін.

              Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с. 26) -  залишити останній за належністю.

          Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодським міськрайонний суд протягом 15 днів з дня його проголошення.

          Вирок надрукований в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                               Ю.І. Макарова