Справа №11-85/12Головуючий у І інстанціїДодатко
Категорія61Доповідач у 2 інстанції Матюшко
19.01.2012
УХВАЛА
Іменем України
18 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Миколюка О.В.
суддів : Матюшка М.П., Беха М.О.,
за участю прокурора : Климик А.В.,
засудженої : ОСОБА_2,
захисника: адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Соснова Олєвського району Житомирської області, українки, громадянки України, з базовою вищою освітою, одруженої, працюючої бухгалтером в Луб’янській сільській раді Бородянського району по АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.212 і ч.1 ст.364 КК України повернута для провадження додаткового розлідування прокурору Вишгородського району Київської області,
В С Т А Н О В И Л А :
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона являючись службовою особою підприємства, умисно ухилялася від сплати податку на додану вартість, що входять в систему оподаткування, та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах. За період з січня 2002 року по січень 2003 року сума податкових зобов’язань ПСП «Наталка»становила згідно звіту, - мінус 107 838 грн., а згідно акту документальної перевірки № 149 від 20 червня 2003 року ця сума мала становити плюс 52 292 грн. Різниця в сумі 55 546 грн до бюджету –не сплачена. Крім того, в жовтні 2002 року головний бухгалтер ПСП «Наталка»ОСОБА_2 нарахувала плату за аренду паїв в сумі 37 950 грн., а власникам цих паїв фактично було виплачено 19 319 грн., - як оплату за оренду земельних паїв. При цьому ОСОБА_2 умисно з корисливих мотивів не перерахувала до бюджету прибутковий податок в сумі 3 864 грн., чим заподіяла істотну шкоду державним інтересам. Дії ОСОБА_2 були кваліфіковані слідством за ч.2 ст. 212 КК України за ознаками умисного ухилення від сплати податків, що входить в систему оподаткування, введення у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах та за ч. 1 ст. 364 КК України за ознаками зловживання службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам.
При розгляді справи суд повернув справу на додаткове розлідування внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні. Підставами для прийняття судом такого рішення, відповідно до мотивувальної частини постанови стало те, що до цього часу не виконано постанову суду першої інстанції про проведення судово-бухгалтерської експертизи по акту документальної перевірки №149 від 20.06.2003 року на розгляд якої ставилось питання про те, чи підтверджуться документально висновки акту про невірне застосування «0»ставки продажу ПСП «Наталка»? Чи вірно застосовано «0»ставку до продажу курчат, які були вирощені за рахунок ПСП «Наталка»та хто з посадовців вказаного підприємства мав право розпоряджатися коштами ПСП «Наталка»та підписувати платіжні доручення щодо перерахування коштів через фінансові органи. Крім того, формолювання описової і резолютивної частини обвинувального висновку щодо суті пред’явленого обвинувачення викладено не конкретно; досудовим слідством не було прийнято до уваги той факт, що головний бухгалтер ОСОБА_2 не займалася перерахування ПДВ до фінансових органів ; слідством не було перевірено, що відповідальним за відрахування ПДВ був призначений ОСОБА_4; не надано правової оцінки стосовно повернення ПДВ ПСП «Наталка»; не втановлено обов’язки службових осіб, які передбачені контрактом.
В апеляції та в доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду, оскільки неповнота досудового слідства може бути усунена в судовому засіданні, тобто судо невірно застосовано ст. 281 КПК України, яка регулює повернення справи на додаткове розлідування. На думку апелянта посилання суду на неконкретність формолювання описової і резолютивної частини обвинувального висновку щодо суті пред’явлення обвинувачення є необгрунтованим, оскільки вказана обставина вже була підставою для повернення кримінальної прави на додаткове розслідування, однак ухвалами апеляційного суду Київської області вказані підстави спростовано та справа неодноразово поверталась на новий судовий розгляд. Обгрунтування постанови суду тим, що слідством не було перевірено того факту, що відповідальним за відрахування ПДВ був призначений ОСОБА_4 взагалі суперечить вимогам податкового законодавства та не має відношення до обставин досліджувальних під час досудового слідства, оскільки свідоцтво про платника ПДВ за дорученням може отримати будь-яка особа, однак вказана особа не є відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підпримав вимоги апеляції, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника –адваката ОСОБА_3, котрі просили постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції з доповненнями до неї, колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Ця вимога закону судом виконана не була.
Так, згідно з ч. 7 ст.374 КПК України вказівка суду, який розглядав справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи. Проте в постанові суду першої інстанції лише констатовано, що судом вжито всі можливі заходи передбачені КПК України спрямовані на виконання вимог викладених в ухвалі апеляційного суду Київської області від 7 травня 2008 року. Проте фактично вищевказана ухвала апеляційного суду не виконана, що на думку колегії суддів, є підставою для скасування постанови суду на підставі ч. 1 ст. 367 і п. 2. ч.2. ст. 368 КПК України.
Так в ухвалі апеляційного суду вказано, що при проведенні судового слідства суд належним чином не досліджував наявні докази у справі та мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства шляхом більш ретельного допиту підсудної, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку передбаченому ст 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій.
Таким же чином суд міг виконати і вказівки апеляційного суду Київської області від 07 травня 2008 року по даній кримінальній справі. Але суд першої інстанції повернув справу на додаткове розлідування, мотивувавши свої свої висновки тими підставами, за яких судове рішення було скасовано апеляційним судом 07 травня 2008 року.
А тому постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та прийняти законне і обгрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів : -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора задовольнити Постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 364 і ч. 2 ст. 212 КК України для провадження додаткового розлідування прокурору Вишгородського району Київської області скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Судді :
З оригіналом згідно: М.П.Матюшко