Справа №22 -799|08                                                                                  Головуючий у 1 інстанції  Задорожна Л.І.                                                    Категорія 50                                                                                                Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                    РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня  2008 року                Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                   Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Черниш Т.В.

                                                                                             Чорнобривець О.С.

                                                                      при секретарі      Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ВАТ “Сальківський цукровий завод” на рішення Гайворонського  районного суду  від   18 лютого 2008 року, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

         У квітні 2003 року ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до ВАТ “Сальківський цукровий завод” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

         Зазначав, що при звільненні відповідач не виплатив йому заробітну плату, а оскільки він стоїть на обліку по безробіттю в районному центрі зайнятості і йому виплачується допомога, він і просив стягнути різницю між середньомісячним заробітком та допомогою  в розмірі 9 439 грн. 55 коп. за період з грудня 2001 року по лютий 2003 року, доповнивши вимогою про поновлення строку для пред'явлення вимог.

         Рішенням Гайворонського районного суду від 18 лютого 2008 року позов задоволений частково.

         Суд дійшов висновку, що вина підприємства в несвоєчасному здійсненні розрахунку зі звільненим працівником доведена, а оскільки не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 745 грн. 61 коп. різниці між середнім заробітком та отриманою допомогою за лютий 2003 року, стягненню підлягає         8 693 грн. 94 коп.

         В апеляційній скарзі ставиться питання про  скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначається, зокрема, що суд дійшов правильного висновку про те, що різниця між заробітком і допомогою по безробіттю за час затримки розрахунку  при звільненні є економічною санкцією, проте нарахував та застосував її на порушення вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

         Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду  підлягає зміні з таких підстав.

         Судом встановлено, що при звільненні позивача 5 грудня 2001 року відповідачем не був проведений розрахунок, а саме: не було виплачено 2 472 грн. заробітної плати.

         З урахуванням вини відповідача у несвоєчасному здійсненні розрахунку з позивачем, відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, зменшивши її  на суму отриманої допомоги по безробіттю.

         Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку, суд виходячи  з положень  ст. 117 КЗпП України, ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, дійшов правильного висновку про те, що ця сума є санкцією за несвоєчасний розрахунок.

         При цьому, відповідно до положень ст. 12 вищезазначеного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, санкції не нараховуються і не застосовуються.

         Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 8 серпня 2002 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Сальківський цукровий завод”, про що надано інформацію  23 серпня 2002 року в газеті “Голос України” за №154 (а.с.25-37).

         Таким чином, за період з  5.12.2001 року по 23.08.2002 року стягненню підлягає 4 120 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні відповідно до ст. 309 ЦПК України.

         При цьому, ст. 367 ЦПК України не передбачено підстав для негайного виконання рішення суду у даній справі.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                        ВИРІШИЛА:

         Рішення Гайворонського районного суду від 18 лютого 2008 року змінити.

         Стягнути з ВАТ “Сальківський цукровий завод” на користь ОСОБА_1 4 120 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку ( сума визначена без утримання прибуткового податку і інших обов'язкових платежів), а в дохід держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

         Головуюча:

         Судді: