Справа №22-ц-1487/12Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.

Категорія26Доповідач у 2 інстанціїКорзаченко

29.02.2012

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

22 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Корзаченко І.Ф.,

при секретарі: Соловйову А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

                                                встановила:

        У вересні 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.  Позов обгрунтовувала тим, що 08 вересня 2008 року ОСОБА_3 отримав від неї у борг грошові кошти у розмірі 175000 гривень  та 4000 доларів США, які зобов‘язався  повернути до 10 вересня 2008 року.  Відповідач частково повернув борг, але  неповернутий залишок боргу становить  3 000  доларів США.

Після уточнення позовних вимог позивачка просила розірвати договір позики, стягнути з відповідча  на її користь суму боргу у розмірі 23 937,90 грн.; штрафні санкції у розмірі 3% річних від простроченої суми, що становить 2 263,53 грн.; на відшкодування моральної шкоди  1% від загальної суми заборгованості, тобто 2 145 грн.;   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн,  3 грн. витрат з оплати послуг банку за сплачені витрати на ІТЗ,  витрати на  правову допомогу 1000 грн.  

         Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

          В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційну скаргу необхідно задоволити  з таких підстав.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачка без поважних причин пропустила трирічний строк позовної давності.

З висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на законі та обставинах справи.

Судом встановлено, що 08 вересня 2008 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 у борг грошові кошти у розмірі 175 000 грн. та 4000 доларів США, які зобов‘язувався повернути до 10 вересня 2008 року, про що видав розписку.

          В  позовній заяві уточненого змісту позивачка зазначала, що відповідач повернув їй 175 000 грн. та 1000 доларів США, а залишок боргу становить 3000 доларів США.  

Суд першої інстанції не  з‘ясував коли відповідач повернув частину боргу.

          В засіданні суду апеляційної інстанції  що 12 вересня 2008 року відповідач повернув їй 175 000 грн. та 1000 доларів США.  Неповернутий залишок боргу становить 3000 доларів США.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися  про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Відповідно до  ч.1, ч.3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов‘язку.

          Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

          Оскільки  договором позики сторони передбачили строк повернення боргу 10 вересня 2008 року,  то перебіг  позовної давності почався  11 вересня 2008 року.

          Оскільки 12 вересня 2008 року відповідач повернув позивачці частину боргу, то 12 вересня 2008 року відбулося переривання строку позовної давності.

          З 13 вересня 2008 року перебіг позовної давності почався заново.

          Позивачка  звернулася до суду з позовом 13 вересня 2011 року, надіславши позовну заяву поштою.

          За таких обставин позивачка не пропустила строк позовної давності.

          Відповідач не надав доказів того, що він повернув  всю суму боргу, а також не надав доказів часу повернення ним частини боргу, тому колегія суддів виходить з того, що 12 вересня 2008 року відповідач повернув позивачці 175 000 грн. та 1000 доларів США, а залишок боргу становить 3000 доларів США.  

          Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов‘язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Оскільки відповідач не повернув позивачці 3000 доларів США, то з нього необхідно стягнути залишок боргу у гривнях та три проценти річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України.          

          За  курсом валют 797,9300  грн. за 100 доларів США  сума боргу становить 23937, 90 грн.

          Три проценти річних необхідно стягнути за період з вересня 2008 року по вересень 2011 року, що становить 2154,39 грн.

          Сума боргу з урахуванням трьох процентів річних становить 26092, 29 грн.

          В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди позивачці необхідно відмовити, оскільки ні законом ні договором не передбачене відшкодування моральної шкоди за невчасне виконання грошового зобов‘язання за договором позики.

           Відповідно до Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину  участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

          Адвокат ОСОБА_4 надавав правову допомогу позивачці та брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції 20 жовтня, 3 листопада і 23 листопада 2011 року  загальною тривалістю 1 годину 7 хвилин.

          Розмір мінімальної заробітної плати становить 1073 грн.

          40 %   мінімальної заробітної плати становить 429,20 грн. Тому витрати на правову допомогу позивачці необхідно компенсувати в розмірі 429,20 грн.

          Необхідно також стягнути з відповідача на користь позивачки 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 3 грн. витрат на послуги банку.

          Всього  сума судових витрат становить 552, 20 грн.

          З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст.ст. 1049, 625 ЦК України,  керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                 вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задоволити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.

         Позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 26092 грн. 29 коп. та судові витрати в сумі 552 грн. 20 коп., а всього 26644 грн. 49 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

         Судді: