Справа № 2а-153/2012 рік                                                                                                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року   Ленінський районний суд м. Луганська  у складі:

             головуючого - судді Антоненко М.В.

            при секретарі  -         Атуової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до  Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення  від 17.05.2011 року № 08\29 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та зобов’язання прийняти нове рішення,-

ВСТАНОВИВ :

В обґрунтування позову позивач  вказав, що він має загальний трудовий стаж  більше 29 років, в  тому числі 10 років 03 місяці  29 днів складає трудовий стаж роботи на роботах з  особливо шкідливими і особливо важкими  умовами праці, а  саме: 05 місяців 05 днів (з 20.06.1983 року по 24.11.1983 року) в якості апаратника абсорбції цеха № 36 РВО «Краситель»; - 03 роки 09 місяців 29 днів (з 26.07.1985 року по 24.05.1989 року) в якості слюсаря  по ремонту апаратного обладнання опитно - експериментального цеху № 8  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»; - 05 років 04 місяців 23 дні (з 27.06.1989 року по 20.01.1995 року) в якості слюсаря  ремонтника опитного цеха № 6  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»; 07 місяців 02 дні (з 12.11.2004 року по 04.05.2005 року) в якості  слюсаря –ремонтника  цеха № 10 ТОВ «Рубежанський Краситель». 05.04.2001 року позивач звернувся до  Управління Пенсійного фонду  України у м. Рубіжному  Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах  за Списком № 1, надавши при цьому  всі необхідні документи. Оскільки позивач працював на Рубежанському  виробничому об’єднанні  «Красиель», але на сьогодні він є ліквідованим, пакет документів відповідачем  було направлена  до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, для підтвердження  пільгового стажу  за період роботи на ліквідованому підприємстві. 17 травня 2011 року Комісією при  Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області  прийнято рішення № 08/29 про підтвердження  пільгового стажу  роботи, яким  не зараховано період  роботи в якості слюсаря ремонтника опитного цеха № 6  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року до стажу роботи у важких і шкідливих умовах праці, що надає право  на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, та як ВАТ «Краситель»не було  проведено атестацію робочих місць відповідно до вимог діючого на той  час законодавства, а саме п. 4 Порядку проведення  атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого  Постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442, атестація проводиться  атестаційною комісією  в строки, передбачені колективним договором, але не  раніше одного разу на 5 років, а позачергова атестація у разі  докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, профспілкового  комітету, трудового колективу або його виробничого органу, органів Державної експертизи умов праці  з участю установ СЕЗ МОЗ. Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної  політики України «Про затвердження Порядку застосування Списку № 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і  показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком  на пільгових  умовах»  № 383 від 18.11.2005 року, якщо атестацію робочих місць проведено до 21 серпня 1997 року  до пільгового стажу  зараховується  п’ятирічний період  роботи, що передує даті  видання наказу  про атестацію, а також впродовж 5 років після  вперше проведеної атестації. ВАТ «Краситель»вперше проведено атестацію  робочих місць на підставі наказу-розпорядження № 461/К/13 від 19.09.1994 року.19 липня 2011 року від управління Пенсійного фонду України у м. Рубіжному Луганської області позивачу  надійшло повідомлення  про відмову  в призначенні пенсії по причині  недостатнього стажу  роботи на пільгових умовах, так як враховано лише 08 років  06 місяців 20 днів, тобто за винятком  01 року 09 місяців 09 днів (з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року) –періоду, за який  не проведено атестацію робочих місць. На підставі викладеного позивач просить суд  визнати протиправним рішення  від 17  травня 2011 року № 08/29 комісії  при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області  в частині  відмови в зарахуванні періоду роботи позивача ОСОБА_1 в якості слюсаря  ремонтника опитного  цеха № 6 на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року  до стажу роботи у важких  і шкідливих умовах праці, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області  прийняття  рішення про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в якості слюсаря ремонтника  опитного цеха № 6  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року  до стажу роботи у важких  і шкідливих умовах праці, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 вимоги викладені у позові підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні присутній не був, про час  та дату розгляду був повідомлений належним чином причину неявки суду не доповів.

Суд, вислухавши пояснення  представника позивача, дослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги  такими, що  підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що  позивач працював на посаді  слюсаря ремонтника  5-го розряду, опитного цеху № 6 на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК». Відповідно до  затвердженої структури Наказ № 32 к від 18.02.1991 року,  опитний цех № 6 змінив назву на Опитний  виробничий філіал «НИОПИК». Відповідно до наказу № 15 від 24.10.1994 року  Рубежанський філіал  «НИОПИК» МНПО «НИОПИК»змінив назву на Інститут хімічної технології  та промислової екології. На підставі  наказу № 37 Міністерства виробництва України від 24.02.1994 року Інститут хімічної технології і промислової екології приєднаний до державного виробничого об’єднання «Краситель». 01.06.1994 року у зв’язку зі зміною  структури   управління  цехами  ОСОБА_1 переведений  в цех № 21 слюсарем-ремонтником (черговим) 5- го розряду (а.с. 30-31).

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної  політики України «Про затвердження Порядку застосування Списку № 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і  показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком  на пільгових  умовах» № 383 від 18.11.2005 року, якщо атестацію робочих місць проведено до 21 серпня 1997 року  до пільгового стажу  зараховується  п’ятирічний період  роботи, що передує даті  видання наказу  про атестацію, а також впродовж 5 років після  вперше проведеної атестації.

ВАТ «Краситель»вперше проведено атестацію  робочих місць на підставі наказу-розпорядження № 461/К/13 від 19.09.1994 року (а.с. 7).

Відповідно до ч.2  п. 4 Порядку, встановлено, що від повільність за своєчасне  та якісне проведення атестації покладається  на керівника підприємств, організацій.

По результатам атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, що підтверджується довідкою (а.с.10-11).

П.5 Порядку  передбачає , що позачергова атестація провадиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника, профспілкового комітету, трудового колективу, органів державної експертизи умов праці за участю установ санітарної служби МОЗ.

За таких підстав та враховуючи, що докорінної зміни характеру і умов праці позивача на підприємстві МНПО «НИОПИК»не відбулося, суд вважає, що доводи  відповідача  щодо необхідності проведення позачергової атестації робочих місць на МНПО «НИОПИК»є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Відмова відповідача  в  зарахуванні  до пільгового стажу роботи позивача  час його  роботи  з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»,   є  не правомірною.

За таких обставин суд вважає, що  позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,71,94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України , Постановою  КМУ №442  від 01.08.1992 року , Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року та №36  від 16.01.2003 року, суд ,-      

                                                     ПОСТАНОВИВ :

Позовні  вимоги  ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати протиправним рішення  від 17  травня 2011 року № 08/29 комісії  при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області  в частині  відмови в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 в якості слюсаря  ремонтника опитного  цеха № 6 на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК» з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року  до стажу роботи у важких  і шкідливих умовах праці, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області  прийняти  рішення про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в якості слюсаря ремонтника  опитного цеха № 6  на Дослідному заводі МНПО «НИОПИК»з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року  до стажу роботи у важких  і шкідливих умовах праці, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

  СУДДЯ :                                                                                            М. В. Антоненко