ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.                                                           Справа № 5023/7519/11  

                                              Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,  довіреність № 3898 від 21.09.2011 р.

відповідача -  ОСОБА_2-приватного підприємця, ОСОБА_3, довіреність № 4742 від 03.11.2011 р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги позивача (вх. № 5302 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року у справі № 5023/7519/11

за позовом фізичної особи-підприємця  ОСОБА_4, м. Харків

до  фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 85577,82 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача  85577,82 грн., що складається з наступних сум: 72000 грн. заборгованості по оплаті за користування приміщенням по укладеному між сторонами договору оренди від 29 грудня 2008 року за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., нарахованих на цю заборгованість  7799,58 грн. пені та 1085,90 грн. -3% річних, 4373,74 грн. -заборгованості по цьому договору за спожиті комунальні послуги  та нарахованих на неї 113,72 грн. інфляційних і 343,61 грн.-3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року у справі № 5023/7519/11 (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

   Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.   

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

     Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечують, просять оскаржуване рішення залишити без змін.

      Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

     29 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем  було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з предметом якого позивач- орендодавець зобов'язується передати відповідачу -орендарю, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення 1-го поверху №75-6:75-7 в літ. " А-5" загальною площею 35,3 кв.м.,  що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 17.

     Відповідно до п.2.2 договору орендна плата підлягає сплаті до 5-го числа поточного місяця. Загальна сума орендної плати становить 6000,00 грн. що за курсом НБУ станом на 29.12.2008 року складає суму еквіваленту 780,00 дол. США.

     Пунктом 2.4 передбачено, що компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги, а також за автоматичну протипожежну сигналізацію та інші подібні витрати здійснюється за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення) на підставі виставлених орендодавцем  рахунків  у п'ятиденний термін з моменту їх отримання орендарем та не входить до орендної плати.  

    Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір є укладеним  з моменту його підписання стронами і діє з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

   Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передач від 29.12.2008 року який підписано  сторонами.

        Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

      Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

       Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

    Відповідно до статті193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

   Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за наведеним договором оренди щодо сплати орендної плати та відшкодування комунальних платежів.

    В обгрунтування своїх заперечень відповідач зокрема посилається на те, що оскільки договором оренди передбачено обов"язок  відповідача сплачувати орендну плату  до 5 числа поточного місяця без встановлення порядку такої сплати та без зазначення  рахунку,  на який необхідно перераховувати грошові кошти, сплата орендної плати сплачувалась позивачу в повному обсязі у встановлений строк шляхом передачі готівкових грошових коштів особисто відповідачу. Сторонами щомісячно протягом дії договору підписувались акти наданих послуг з оренди приміщення із зазначенням розміру орендної плати на місяць-6000 грн. без посилання на заборгованість та без пред"явлення претензій щодо її наявності.  

   Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

   Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України  письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

    Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

    Статтею  43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

     Як вбачається з матеріалів справи, в  договорі оренди приміщень від 29.12.2008 р. сторони не передбачили  порядок сплати орендної плати відповідачем, зокрема  не зазначено рахунку на який необхідно перераховувати грошові кошти.

    На підтвердження сплати орендної плати та комунальних послуг відповідач надав  книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, в якій зазначено, що в продовж всього року тобто з січня 2009 року по грудень 2009 року відповідач сплачував орендну плату та  відшкодовував позивачу  в продовж 2009 року тобто з січня 2009 року по грудень 2009 року витрати на комунальні послуги, вищезазначена книга прошита та скріплена печаткою податкової інспекції та підписана заст. начальника ДПІ у фрунзенському районі М.М. Ющук.      

    Також з матеріалів справи вбачається, що між  позивачем та відповідачем  щомісяця, протягом усього строку дії договору оренди підписувались акти наданих послуг з оренди приміщення по цьому договору без будь-яких заперечень чи претензій з боку відповідача щодо невиконання зобов"язань відповідачем.В актах   вказана сума  орендної плати за місяць-6000 грн. без зазначення будь-якої суми боргу.         

    Вказані обставини в сукупності підтверджують  те, що відповідач  сплачував орендну плату в сумі 72000,00 грн., у зв"язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 72000,00 грн. не підлягають задоволенню.

     Також місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог  про стягнення  заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 4373,74 грн., обгрунтовано пославшись на наступне.

   Пунктом 2.4 договору передбачено, що компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги, а також за автоматичну протипожежну сигналізацію та інші подібні витрати здійснюється за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення)   на підставі рахунків орендодавця у п'ятиденний термін з моменту отримання цих рахунків орендарем та не входить до орендної плати.

    З  матеріалів справи вбачається, що позивач рахунків у відповідності до п.2.4 договору за спожиті комунальні послуги відповідачу не надавав, також ці рахунки відсутні в матеріалах справи, натомість в матеріалах справи наявні докази надіслання квитанцій на сплату комунальних послуг, які надіслано відповідачу 19.10.2011 року тобто під час розгляду справи.

   Окрім цього згідно з наданою відповідачем книгою обліку доходів і витрат, відповідачем протягом спірного періоду відшкодовано позивачу витрати по сплаті  комунальних платежів.

    Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків на оплату за спожиті комунальні послуги у відповідності до п.2.4 договору оренди, строк для оплати заборгованості за спожиті комунальні послуги  не настав.

    Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальним платежам задоволенню не підлягають, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні   похідних від них  вимог про стягнення нарахованих на зазначені суми заборгованості  пені, інфляційних та 3% річних.

      Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв»язку з чим його слід залишити без змін.  

Керуючись статтею 99, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задовлення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року у справі № 5023/7519/11 залишити без змін.

Головуючий суддя                           (підпис)                          Бондаренко В.П.

Суддя                                                  (підпис)                          Білоконь Н. Д.  

Суддя                                                  (підпис)                          Камишева Л.М.  

       Постанову складено в повному обсязі та підписано 13.02.2012 р.  

   Згідно з оригіналом

   Секретар суду                           Скорописова Н.І.

    15.02.2012 р.