ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2012 р. Справа № 5015/794/11(14/104(19/62(5/670-19/78)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Яценко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргугр. ОСОБА_4
на постанову
відЛьвівського апеляційного господарського суду
23.11.2011 року
у справі№ 5015/794/11 Господарського суду Львівської області
за позовомДержавної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова
до
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
третя особа-2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору1. Виробничо-комерційної корпорації "Ефа-Львів"
2. Спеціалізованого об'єднання "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів"
3. Закритого акціонерного товариства "Концерн-Матс"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Разом"
Гр. ОСОБА_4
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
проОбласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
визнання недійсними договорів"
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача - 1:
від відповідача - 2:
від відповідача - 3:
від відповідача –4:
від відповідача –5:
від третьої особи-1 без самостійних вимог:
від третьої особи-2 з самостійними вимогами:
від третьої особи-3 без самостійних вимог:
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року у справі № 14/104(19/62) залишено без задоволення. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року у справі № 14/104(19/62) Господарського суду Львівської області та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2010 року у справі № 14/104(19/62) скасовано в частині припинення провадження щодо позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 року, укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" та Спеціалізованим об’єднанням "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів"; договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 року, укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" та Закритим акціонерним товариством "Концерн Матс"; договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Концерн Матс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс". В цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року у справі № 14/104(19/62) Господарського суду Львівської області та рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2010 року у справі № 14/104(19/62) залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2011 року у справі № 5015/794/11 (головуючий суддя Цікало А. І., судді Артимович В. М., Чорна Л. З.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" про застосування позовної давності відхилено. Позовні вимоги третьої особи з самостійними на предмет спору Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задоволено. Визнано недійсним договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 року, укладений між Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" та Спеціалізованим об’єднанням "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів". Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 року, укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" Артамоновим А. А. та Концерном "Міжрегіональний агротехнічний сервіс" у формі закритого акціонерного товариства, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 131. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004 року, укладений між Концерном "Міжрегіональний агротехнічний сервіс" у формі закритого акціонерного товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 9909.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі № 5015/794/11 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Краєвська М. В., Орищин Г. В.) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2011 року у справі № 5015/794/11 скасовано. Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволено. Визнано недійсним договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 року, укладений між Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" та Спеціалізованим об’єднанням "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів". Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 року, укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) Виробничо-комерційною корпорацією "Ефа-Львів" Артамоновим А. А. та Концерном "Міжрегіональний агротехнічний сервіс" у формі закритого акціонерного товариства, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 131. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004 року, укладений між Концерном "Міжрегіональний агротехнічний сервіс" у формі закритого акціонерного товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за № 9909.
Не погоджуючись з вказаними рішенням і постановою, гр. ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. ст. 21, 33, 43 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове про відмову в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники сторін і третіх осіб в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін і третіх осіб.
Від скаржника надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України та у зв'язку з укладенням між ПАТ КБ "Приватбанк" і гр. ОСОБА_4 договору відступлення права вимоги до ВКК "Ефа-Львів".
Колегія суддів, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції та укладення договору між заявником касаційної скарги і третьою особою вже після прийняття рішення судом першої інстанції, вважає наведені підстави для припинення провадження у справі такими, що не відповідають нормам процесуального права (п. 4 ст. 1119, п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України) , а тому відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання договорів недійсними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази задоволення вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", як кредитора першої черги, вимоги якого мали бути задоволені з коштів, одержаних від реалізації майна банкрута, що є предметом застави та докази надання згоди банку на відчуження цього майна.
Апеляційний господарський суд погодившись з таким висновком, скасував рішення місцевого суду, враховуючи порушення судом вимоги законодавства про обов'язковість належного повідомлення сторін спору про місце засідання суду.
Приймаючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні заяви ТОВ "Маркет-Матс" про застосування позовної давності, оскільки відповідач-4 є стороною у спорі лише щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004 року, укладеного між ЗАТ "Концерн Матс" і ТОВ "Маркет-Матс", та не є стороною у спорі щодо визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 року, укладеного між ВКК "Ефа-Львів" і Спеціалізованим об'єднанням "Товарна біржа "Український центр спеціалізованих аукціонів", і договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 року, укладеного між ВКК "Ефа-Львів" та ЗАТ "Концерн Матс".
Апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" довідався про існування договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004 року тільки під час розгляду справи № 5/670-19/78 у липні 2006 року, що підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року у справі № 5/670-19/78, якою визначено процесуальний статус ТОВ "Маркет-Матс", як відповідача-4, уточненням, поданим ДПІ у Франківському районі м. Львова до заяви про збільшення позовних вимог, в яких ДПІ у Франківському районі м. Львова, зокрема, просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004 р., укладеного між ЗАТ "Концерн Матс" і ТОВ "Маркет-Матс", та ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2006 року № 5/670-19/78, якою прийнято зазначені уточнення ДПІ у Франківському районі м. Львова до розгляду.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ст. 21 ГПК України).
Та обставина, що ТОВ "Маркет-Матс" є стороною лише в одному з трьох оскаржених договорів, не обмежує права товариства, як учасника господарського спору лише відносно частини предмету позову, на звернення із заявою про застосування позовної давності щодо всіх позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк".
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 267 ЦК України, що згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для її скасування.
Частина 5 ст. 267 ЦК України визначає, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З’ясування причин пропуску строку позовної давності пов’язано із встановленням обставин, які призвели до пропуску строку, а висновки суду щодо поважності цих причин є результатом оцінки вказаних обставин.
Проте, таким повноваженнями в силу положень ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений, а отже справу необхідно передати на новий розгляд.
Також, в порушення п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України в постанові не зазначені мотиви відхилення доводів відповідача-4 про початок перебігу строку позовної давності з моменту укладення договорів, оскільки представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору брав участь в роботі комітету кредиторів під час надання згоди на їх укладення, або з моменту залучення до участі у справі в якості третьої особи. Крім того, поза увагою суду залишився зміст договорів застави щодо можливості перевірки заставодержателем стану заставного майна.
Визнаючи спірні договори недійсними, суд повинен зазначити підстави недійсності, передбачені законом, щодо кожного з договорів.
Задовольняючи позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, суд апеляційної інстанції погодився з доводами місцевого господарського суду. Разом з тим, суд апеляційної інстанції скасував зазначене рішення у зв'язку з неповідомленням учасників процесу про місце розгляду справи. За змістом ст.ст. 104, 105 ГПК України в такому випадку суд апеляційної інстанції повинен навести власні доводи щодо вимог сторін та заперечень, а не погоджуватися з висновками рішення місцевого суду, яке скасовує.
Оскільки рішення суду першої інстанції скасовано на підставі п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, встановити обставини, що мають істотне значення, зокрема, встановити підстави недійсності щодо кожного з спірних договорів, оцінити доводи відповдіача-4 щодо початку перебігу строку позовної давності, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані до спірних відносин і вирішити спір згідно із законодавством.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі № 5015/794/11 Господарського суду Львівської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О. В. Яценко