Номер справи: 2-9/2008

        Категорія: 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

3 березня 2008 року                                       Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді                                Покидюка М.В.,

при секретарі                                                            Ткачук Н.В.,

з участю: позивача                                                   ОСОБА_1,

представників відповідачів                                     Цикалюк Г.Д., Москальця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1до Маневицької райдержадміністрації Волинської області, Будківської сільської ради Маневицького району Волинської області, Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

             13 червня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маневицької райдержадміністрації, Будківської сільської ради Маневицького району Волинської області, Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

             Свої вимоги обґрунтовував тим, що його покійним батькам ОСОБА_2та ОСОБА_3на праві спільної сумісної власності по АДРЕСА_1належав житловий будинок з господарськими приміщеннями. Крім того, батькові належали: земельна ділянка, площею 1,0646 га, на території Будківської сільської ради; земельна ділянка, площею 0,15 га, на території с. Ясениничі Верхівської сільської ради та майновий пай, посвідчений свідоцтвом ВЛ № НОМЕР_1. Матері належали: земельний пай, посвідчений сертифікатом РН № 079073, та майновий пай, посвідчений свідоцтвом НОМЕР_2

            ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадщину після її смерті своєчасно прийняв її чоловік ОСОБА_2 і фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

            ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_2 помер. Від імені батька було посвідчено два заповіти, за якими спадкодавець належні йому житловий будинок та дві земельні ділянки заповів позивачу. Решту спадкового майна позивач спадкує за законом. Після смерті батька ОСОБА_1 своєчасно прийняв спадщину і фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Інші спадкоємці - діти спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від належних їм часток спадщини на користь позивача.

             Отримати свідоцтво про право на спадщину в даний час він не може через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і позасудовим порядком вирішити це питання неможливо.

             Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

             Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що він як єдиний спадкоємець за заповітом та за законом після смерті своїх батьків прийняв спадщину і практично вступив в управління та володіння спадковим майном. Через відсутність правовстановлюючих документів він не може оформити своїх спадкових прав, а тому просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, вказане в позовній заяві.

             Представники відповідачів Цикалюк Г.Д., Москалець В.В. позовні вимоги визнали повністю, не заперечують проти визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1та на інше спадкове майно, що залишилося після його батьків. Будь-якого спору щодо даного майна немає. Верхівська сільська рада свого повноважного представника в судове засідання не скерувала, однак надіслала суду заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю, просить справу розглядати без участі її представника.

             Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

            Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність” від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному  виробництві,  індивідуальної  праці,  підприємницької діяльності,  вкладення  коштів  у  кредитні  установи,  акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування  або укладення інших угод, не заборонених законом.

  Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.          Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

            З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть І-ЕГ № НОМЕР_3 від 17 липня 2001 року встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а згідно свідоцтва про смерть 1-ЕГ № НОМЕР_4 від 23 червня 2006 року відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2в с. Кам'януха Маневицького району Волинської області.

  Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.  

            Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній  конторі  за  місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті  дії  повинні  бути  вчинені  протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

  Той факт, що покійний ОСОБА_2 був власником житлового будинку з господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1, земельної ділянки, площею 1,0646 га, на території Будківської сільської ради; земельної ділянки, площею 0,15 га, на території с. Ясенині Верхівської сільської ради та майнового паю, а покійна ОСОБА_3 була власником земельного та майнового паю, крім визнання цієї обставини сторонами, підтверджується, дослідженими судом, витягом з погосподарської книги № 3 за 2006 рік, будинковою книгою, технічним паспортом на дане будинковолодіння, експертним висновком про відповідність житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 7 лютого 2008 року, державним актом на право приватної власності на землю ВЛ № 003095 від 14 березня 2003 року, державним актом на право приватної власності на землю РВ № 003662, свідоцтвом про право власності на майновий пай ВЛ № НОМЕР_1, сертифікатом на право на земельну частку (пай) РН № 079073 від 05.06.2007 року, свідоцтвом про право власності на майновий пай НОМЕР_2

            У відповідності до ч. 1 ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

            Довідкою Будківської сільської ради № 16 від 10 січня 2007 року, доведено факт прийняття позивачем спакового майна, а із заяв про відмову від спадщини встановлено, що інші спадкоємці - діти спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від належних їм часток спадщини на користь позивача.

            Правомірність набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на спадкове майно доводиться дослідженими в суді заповітами від імені ОСОБА_2, посвідченими Будківською сільською радою 4 травня 1994 року за Р№ 2 та Першою рівненською державною нотаріальною конторою 29 травня 1998 року за Р№ 3-914.

            Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

            Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом та за законом на житловий будинок з господарськими приміщеннями, який знаходиться по АДРЕСА_1, земельні ділянки, а також на земельний і майнові паї батьків, фактично набув на них право власності. На даний час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вказане будинковолодіння, земельні ділянки та земельний і майнові паї за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1233, 1296 ЦК України (2003 року), ст. 549 ЦК України (1963 року), ст. 131 Земельного кодексу України, ст. 12 Закону України „Про власність” від 7.02.1991 року, суд, -          

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

            Визнати за ОСОБА_1право власності житловий будинок з господарськими приміщеннями, що знаходиться по АДРЕСА_1і зареєстрований за ОСОБА_2; земельну ділянку, площею 1,0646 га, що знаходиться на території Будківської сільської ради Маневицького району Волинської області, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю ВЛ № 003095 від 14.03.2003 року і належала ОСОБА_2; земельну ділянку, площею 0,15 га, що знаходиться на території с. Ясениничі Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю РВ № 003662 і належала ОСОБА_2; майновий пай, вартістю 421 грн., посвідчений свідоцтвом про право власності на майновий пай ВЛ № НОМЕР_1 і належав ОСОБА_2; земельний пай, площею 1,25 га, посвідчений сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 079073 від 05.06.2007 року і належав ОСОБА_3; майновий пай, вартістю 242 грн., посвідчений свідоцтвом про право власності на майновий пай серії ВЛ № 0171763 і належав ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                        Суддя: