АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22       лютого  2012  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

          Головуючої Перепелюк І.Б.

          суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.

          секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, її представника                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами.  20 вересня 2003 року  виконкомом Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області між сторонами зареєстровано шлюб, актовий запис №14. Від шлюбу є неповнолітній син –ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач просила розірвати шлюб, посилаючись на те, що подружні стосунки не підтримуються, почуття поваги та любові втрачені.

В доповненнях до позовної заяви позивач просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини з нею.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2012 року позов задоволено. Шлюб між сторонами розірвано, дитину залишено з матір»ю.

Вирішено питання щодо судових витрат.

На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в частині залишення проживати з позивачем малолітнього сина. Посилається на те, що рішення в цій частині  є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та суттєвим порушенням норм процесуального права. Просить, рішення суду першої інстанції змінити, малолітнього сина -  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити з ним.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд  перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду  першої інстанції в межах доводів апеляційної  скарги та вимог заявлених в суді  першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив всі обставини справи та дослідив представлені суду докази.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей.

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. За клопотанням відповідача сторонам був наданий строк на примирення, однак після його перебігу, сторони  не примирилися та погодились на розірвання шлюбу.

Таким чином, суд першої інстанції, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, причини розпаду сім’ї, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження шлюбу між сторонами.

Встановлено, що позивачем було  заявлено письмове клопотання в якому вона просила позовні вимоги, щодо визначення місця проживання дитини залишити без розгляду, підтримала це клопотання і під час розгляду справи.

Судом 23.01.2012р. була постановлена ухвала про залишення цих позовних вимог без розгляду.

Однак, незважаючи на це, суд  вирішив залишити дитину з матір»ю, про що зазначив в рішенні суду.

Це є безпідставним, оскільки зазначивши, що дитину слід залишити з матір»ю, суд фактично вирішив питання щодо визначення місця проживання дитини.

Колегією суддів встановлено, що між сторонами виник спір з приводу місця проживання дитини. В апеляційній скарзі  відповідач просив залишити дитину з батьком, в запереченнях на апеляційну скаргу позивач просила залишити дитину з нею.

Оскільки позовна вимога щодо визначення місця проживання дитини, за клопотанням позивача,  була залишена без розгляду, зустрічного позову  щодо визначення місця проживання дитини відповідач не подавав, доводи апелянта, щодо залишення дитини з ним є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки це не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині залишення дитини з матір»ю слід скасувати, на підставі п.4.ч.1ст.309 ЦПК України, оскільки судом були порушені норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2012 року в частині залишення дитини –ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір»ю –скасувати.

Рішення  набирає законної сили з моменту  проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді: