Справа № 22-581/08 Головуючий у суді 1 інст. Кучина Н.Г.
Суддя-доповідач Мельник Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
19 травня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.
суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В
при секретарі Омельчук А.М.
прокурора Іванціва М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року у справі за позовом прокурора м. Рівне в інтересах управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи , потерпілої від злочину, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року стягнуто із ОСОБА_1. на користь Рівненської центральної міської лікарні 957 грн. 10 коп. витрат, понесених цим закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2- потерпілого від злочину.
ОСОБА_1 оскаржив рішення суду 1 інстанції в апеляційному порядку і вказує на незаконність рішення суду, зазначаючи при цьому на те, що він злочину не вчиняв , оскільки вироком суду він не визнаний винним у вчиненні злочину, а тому підстав покладати на нього обов»язок по відшкодуванню шкоди у суду 1 інстанції не було.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор просить відхилити апеляційну скаргу , а рішення місцевого суду залишити без зміни.
Колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22 лютого 2004 року ОСОБА_1., керуючи автомобілем ЗАЗ-1102 р.н.НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходаОСОБА_2
ОСОБА_2. в результаті цього отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в Рівненській центральній міській лікарні із 22 вересня по 26 жовтня 2004 року.
Рівненською ЦМЛ на лікування ОСОБА_2було затрачено 957 грн. 10 коп.
Постановою Рівненського міського суду від 23 лютого 2006 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1. за ч.1 ст. 286 КК України було закрито внаслідок акту амністії , тобто з підстав , передбачених п.4 ст. 6 КПК України. ( а.с.4)
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.
З урахуванням зазначеного суд 1 інстанції відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України стягнув із ОСОБА_1. на користь Рівненської ЦМЛ понесені цим закладом охорони здоров»я витрати на лікуванняОСОБА_2
Доводи апеллянта про те, що він не був визнаний судом виним у вчиненні злочину, а тому підстав для покладання на нього обов»язку по відшкодуванню витрат у суду не було, колегія суддів вважає такими, що не грунтується на законі.
Відповідно до ст. 93-1 КПК України визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується з винної особи судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я , органу Мінфіну або прокуратури. У разі коли при постановленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6, а також ст. 7, 7-2, 8, 9 і 10 КПК України .
З урахуванням зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку , що судом першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, рішення ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ч.1 ст. 308, ст. 314, ст. 315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року відхилити , а рішення суду залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї та рішення суду 1 інстанції на протязі двох місяців із дня набрання ухвалою законної сили може бути подано безпосередньо до Верховного Суду України касаційну скаргу.
Головуючий :
Судді :