Справа № 22-581/08                                   Головуючий у суді 1 інст. Кучина Н.Г.

                                                                        Суддя-доповідач Мельник Ю.М.

        УХВАЛА

   іменем   України

         19  травня 2008 року                                                                              м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :

головуючого судді -  Оніпко О.В.

суддів:                         Мельника Ю.М., Хилевича С.В

при секретарі              Омельчук А.М.

прокурора                    Іванціва М.Р.,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1  на  рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року у справі за позовом прокурора м. Рівне в інтересах управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1  про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи , потерпілої від злочину, -

              в с т а н о в и л а  :

Рішенням Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року  стягнуто із ОСОБА_1. на користь Рівненської центральної  міської лікарні  957 грн. 10 коп. витрат, понесених  цим закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2- потерпілого від злочину.

ОСОБА_1 оскаржив рішення суду 1 інстанції в апеляційному порядку і вказує на незаконність рішення суду, зазначаючи при цьому на те, що він злочину не вчиняв , оскільки вироком суду він не визнаний винним у вчиненні злочину, а тому  підстав покладати на нього обов»язок по відшкодуванню шкоди у суду 1 інстанції не було.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор просить відхилити апеляційну скаргу , а рішення  місцевого суду залишити без зміни.

Колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22 лютого 2004 року ОСОБА_1., керуючи автомобілем ЗАЗ-1102 р.н.НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого  здійснив наїзд на пішоходаОСОБА_2

ОСОБА_2.  в результаті цього отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному  лікуванні в Рівненській центральній міській лікарні із 22 вересня по 26 жовтня 2004 року.

            Рівненською ЦМЛ на лікування ОСОБА_2було затрачено 957 грн. 10 коп.

            Постановою Рівненського міського суду від 23 лютого 2006 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1.    за  ч.1 ст. 286 КК України було закрито  внаслідок акту амністії  , тобто з підстав , передбачених п.4 ст. 6 КПК України. ( а.с.4)

            Відповідно до  ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від  цього злочину.

            З урахуванням зазначеного суд 1 інстанції відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України стягнув із ОСОБА_1. на користь Рівненської ЦМЛ понесені цим закладом охорони здоров»я витрати  на лікуванняОСОБА_2

            Доводи апеллянта про те, що він не був визнаний судом  виним у вчиненні злочину, а тому підстав для покладання  на нього обов»язку по відшкодуванню витрат у суду не було, колегія суддів вважає такими, що не грунтується на законі.

              Відповідно  до  ст.  93-1  КПК України   визначена  сума  коштів  на  лікування  потерпілого стягується з  винної  особи  судом  при  постановленні вироку за позовом закладу охорони  здоров'я ,  органу  Мінфіну  або прокуратури. У разі коли при постановленні вироку сума коштів,  витрачених на стаціонарне лікування  потерпілого,  ще  не  була  визначена  і рішення  про  їх  відшкодування  не   було   прийнято,   стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за  позовом  вказаних юридичних осіб. У такому  ж  порядку  відшкодовуються  витрати  на стаціонарне  лікування   особи,  яка  постраждала  від  злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6  частини  першої статті   6,   а   також   ст.   7,   7-2,   8,   9    і    10 КПК  України .

            З урахуванням  зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку , що судом першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі не було допущено  порушення норм матеріального та процесуального права, рішення ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

            Колегія суддів  підстав для  задоволення апеляційної скарги не знаходить.

                Керуючись  п.1 ч.1 ст. 307 ,   ч.1 ст. 308,  ст. 314, ст.  315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів  

                                                              УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 лютого 2008 року  відхилити , а рішення суду залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї та рішення суду 1 інстанції на протязі двох місяців із дня набрання ухвалою законної сили може бути подано безпосередньо до  Верховного Суду України касаційну скаргу.

Головуючий :

Судді :