Справа № 2-204/2012 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року.              Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі:                                  головуючого судді           - Дудакова С.Є.

                                                при секретарі                   -  Колосар О.І.  

розглянувши у відкртому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог –КЖРЕП №17 м.Чернівці, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

          позивачка ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах решти позивачів (довіреність від 10 листопада 2011 року),  звернулася до суду з даним позовом, в якому посилалася на те, що вона з рештою позивачів проживає в АДРЕСА_1, яка відноситься до житлового фонду Чернівецької міської Ради, а відповідачка є власницею кв.№78, яка розташована поверхом вище від квартири, в якій проживають позивачі.

Вказувала, що відповідачка протягом цього року неодноразово заливала їхню квартиру, про що 11 серпня та 27 вересня 2011 року  комісією КЖРЕПу №17 були складені акти, згідно яких відповідачкою порушено порядок  виконання ремонтних робіт на внутрішньоквартирних мережах та каналізації. Відповідачка, не дивлячись на покладене на неї комісією зобов»язання усунути причини витоків, продовжувала користуватися пошкодженою каналізаційною мережею.

Крім цього вказувала, що 14 жовтня 2011 року біля 17.45 год., по вині відповідачки знов була підтоплена їхня квартира і довелося викликати МКП «Аварійно-деспетчерська служба 0-80», працівники якої виявили сліди затоплення.

Також вказувала, що у результаті цього залиття були проведені відновлювальні роботи, вартість яких складає 2556 грн., проведення самого дослідження коштує 1 000 грн., і крім цього була завдано і моральної шкоди, яка полягає у тому, що в квартирі велика вологість, утворився грибок і ця сирість утворює реальну загрозу стану здоров»я її дітей, що спричиняє їй сильні душевні страждання. Моральну шкоду, завдану їй неправомірними діями відповідачки, які мали місце на її думку, оцінила у 2000 грн.           

Посилалася на вимоги ст..ст. 1166, 1167 ЦК України, і просила стягнути з відповідачки на користь позивачів 2556 грн. вартості відновлювальних робіт, 1000 грн. –вартість проведеного експертного дослідження та 2000 грн. –відшкодування моральної шкоди та 300 грн. у відшкодування витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги.

В судовому засіданні ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів, і ОСОБА_2, позов підтримали повністю, пославшись на обставини, вказані у позовній заяві і пояснили, що вирішити даний спір в позасудовому поряду відповідачка не бажає. Просили позов задоволити.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, і пояснила, що немає доказів того, що залив квартири позивачів мав місце з її вини. Нею дійсно був замінений «трійник», який не міняли з 1970 року, а сантехнік КЖРЕПу сказав, щоби придбати всі необхідні матеріали, і тільки після цього він, можливо, відремонтує мережі. В зв»язку з проведеними нею ремонтними роботами і в квартирі позивачів стало краще функціонувати водовідведення та водопостачання. Вона не знайома з жодним з актів КЖРЕПу, сама зверталася туди з претензією щодо невиконання КЖРЕПом умов укладеного типового договору про надання послуг з утримання будинку.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов необґрунтований і не підлягає до  задоволення.

          Судом встановлено, що дійсно мав місце залив квартири позивачів, що стверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 21 жовтня 2011 року, однак позивачами не надано належних доказів, що  даний залив стався з вини відповідачки, оскільки цим висновку встановлена тільки вартість відновлювальних робіт.

          Стосовно доданих в якості доказів актів КЖРЕПу №17 від 27 вересня, 11 серпня 2011 року, суд вважає, що вони не можуть були правовою підставою для встановлення фактів залиття квартири позивачів саме відповідачкою у вказані дати, оскільки сама ОСОБА_1 не змогла належним чином, обгрунтовано, пояснити обставин та хід подій, що мали місце, а зосередила свою увагу тільки на підтопленні квартири, що  мало місце 14 жовтня 2011 року.

          Вказані обставини стверджені висновком №207 експертного будівельно-технічного дослідження від 21 жовтня 2011 року, тобто через тиждень після залиття квартири, повідомленням начальника МКП «АДС-080»на звернення позивачів, з яким ті звернулися 17 жовтня 2011 року, тобто через 3 дні після залиття квартири, зведеним кошторисним розрахунком ремонтних робіт у квартирі позивачів, та довідками про місце проживання сторін, вданими КЖРЕПом №17.

Копіями претензії відповідачки від 22 серпня 2011 року на ім»я начальника КЖРЕПу №17 та його відповіді на цю претензію стверджується пояснення відповідачки про її бажання та намагання провести ремонтні роботи по заміні внутрішньоквартирних мереж водопостачання та водовідведення силами КЖРЕПу №17, чого зроблено не було з посиланням на те, що КЖРЕП не здійснює ремонт квартири та квартирних мереж, водопостачання та водовідведення і сантехнічного устаткування.  

За таких обставин  суд вважає, що не підлягає до стягнення з відповідачки 2556 грн. на користь позивачів у відшкодування матеріальної шкоди, як і 2000 грн.  у відшкодування моральної шкоди.

          До такого висновку суд дійшов, керуючись ст..ст. 15, 16, 22, 396, 1166, 1187 ЦК України з вимог яких випливає, що особа, має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання, або оспорювання іншими особами. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а збитками, є втрати, які особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1 п.3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв»язу з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушенняё глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавленя його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

          Саме з урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими і до задоволення не підлягають, а посилання позивачів на те, що «є сильні побоювання за стан здоров»я дітей, що спричиняють сильні душевні страждання»,  не можуть слугувати підставами, які би свідчили про спричинення відповідачкою позивачам саме моральної шкоди.

Керуючись статтями ст.ст. 23, 1167, 1166, 1192 ЦК України, 10, 60, 212 ЦПК України суд, -

                                              вирішив:

                     В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог –ЖРЕП №17 м.Чернівці  про  відшкодування матеріальної та моральної  шкоди відмовити  через необґрунтованість його пред»явлення.

  Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці  на протязі 10 днів з дня його проголошення.

                                     СУДДЯ: