СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 лютого 2012 року Справа № 5002-18/863.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
прокурора: Бучко Р.В., посвідчення № 393 від 05 жовтня 2011 року (старший прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України)
прокурора: Година Д.А., посвідчення № 363 від 08 грудня 2010 року (помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України)
позивача: не з'явився (Міністерство оборони України)
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29 лютого 2012 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбудінвест")
третьої особи: не з'явився (Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський")
третьої особи: не з'явився (комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації")
третьої особи: не з'явився (Ялтинське міське управління земельних ресурсів )
розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 10 січня 2012 року у справі № 5002-18/863.1-2011
за позовом заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудінвест" (1. вул. Кіровоградська, 38/58, місто Київ 1, 01001; 2. вул. Раскової, буд. 19, місто Київ, 02002)
треті особи: 1. Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32, місто Ялта, 98600)
2. комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, місто Ялта, 98600)
3. Ялтинське міське управління земельних ресурсів (вул. Руданського, 7, місто Ялта, 98600)
про визнання права власності та витребування майна
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2011 року заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом про визнання права власності та витребування майна (а.с. 3-7, т. 1).
Позов мотивований тим, що контракт № 2212/02 про купівлю - продаж спірного майна, а саме, будинків та споруд від 22 грудня 2004 року, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(покупець), було визнано недійсним, а тому на підставі статей 387, 388 Цивільного Кодексу України прокурор просить визнати право власності на нерухоме майно за державою України в особі Міністерства оборони України та витребувати у відповідача таке спірне майно.
Справа розглядалась судами неодноразово (а.с. 61-67, 84-95, 124-128, т. 2).
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2012 року у справі № 5002-18/863.1-2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 89-99, т. 3).
Рішення обґрунтовано тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача не поза його волею, про що свідчить укладений контракт № 2212/02 від 22 грудня 2004 року на укладення якого видано відповідні дозволи. Також, відповідач не знав та не міг знати про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»не мало права відчужувати спірне майно, оскільки договори купівлі продажу укладенні у 2005 та 2006 роках, а контракт № 2212/02 від 22 грудня 2004 року визнаний недійсним у 2009 році. Таким чином, в силу норм статті 388 Цивільного кодексу України, відповідач є добросовісним набувачем, що виключає підстави для задоволення позову.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 105-107, т. 3).
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення при неповному дослідженні обставин, які мають значення для справи. Так, поза увагою суду залишились факти, які свідчать про відсутність волі держави на відчуження спірного майна, що встановлено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у справі № 2-23/569-2009. Згідно з яким при укладенні контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року генеральний директор Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" діяв з перевищенням своїх повноважень.
27 лютого 2012 року від комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.
В судовому засіданні, яке призначено 29 лютого 2012 року, прокурор військової прокуратури Військово-Морських Сил України та прокурор Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України просили суд задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі. В свою чергу, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудінвест" просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним. Міністерство оборони України, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" та Ялтинське міське управління земельних ресурсів явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов’язком сторін та їх явка не визнавалась обов’язковою судом апеляційної інстанції, а наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
На підставі контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року, укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(покупець), та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2005 року у справі № 2-19/4965-2005, товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»набуло право власності на нерухоме державне майно, розташоване по вул. Свердлова, 34 у місті Ялта, а саме: спальний корпус №8, інв. №11031009 (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «Л'») по вул. Свердлова, 34, м. Ялта; казарму, інв. №11031084 (у справі БТІ: казарма основна частина літер «Д'») по вул. Свердлова, 34, м. Ялта; прохідну, інв. №11031064 (у справі БТІ: прохідна основна частина літер «Г'») по вул. Свердлова, 34, м. Ялта; столярну, інв.. №11031039 (у справі БТІ: прохідна основна частина літер «З'») по вул. Свердлова, 34, м. Ялта; спальний корпус №12, інв. №11031001 (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Б'», що включає балкон літер «б», веранду літер «б1», балкон літер «б2», терасу літер «б3», «б4», «б5», мансарда) по вул. Свердлова, 34, м. Ялта; спальний корпус №14, інв. №11031002 (у справі БТІ: корпус основна частина літер «А'», що включає прибудову літер «а», балкон літери «а1», «а2», «а3», «а4») по вул.. Свердлова, 34, м. Ялта (а.с. 39-40, т.1, 2-7, т. 2).
Згідно довідки комунально підприємства Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" № 840 від 30 березня 2009 року, право власності, на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2005 року у справі № 2-19/4965-2005, було зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(а.с. 41-43, т. 1).
26 серпня 2005 року та 23 вересня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест» укладено договори купівлі-продажу (а.с. 79-82, 88-89, т. 1).
Згідно умов вказаних договорів товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест»придбало частину майна, зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл», а саме: спальний корпус №12, інв. №11031001 (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Б'», що включає балкон літер «б», веранду літер «б1», балкон літер «б2», терасу літер «б3», «б4», «б5», мансарда) по вул. Свердлова, 34, м. Ялта, та спальний корпус №14, інв. №11031002 (у справі БТІ: корпус основна частина літер «А'», що включає прибудову літер «а», балкон літери «а1», «а2», «а3», «а4») по вул. Свердлова, 34, м. Ялта (далі –спірне майно).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест»на виконання умов вказаних договорів купівлі-продажу здійснило оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 65 від 31 серпня 2005 року та № 128 від 04 жовтня 2006 року (а.с. 93, т. 1).
Зазначені договори купівлі продажу посвідченні нотаріусом та зареєстровані в реєстрі нотаріальних дій за № 2822 та № 2771. Також, їх зареєстровано у Державному реєстрі право чинів, що підтверджується витягами з реєстрів (а.с. 83, 90, т. 1).
Вказані договори купівлі-продажу є дійсними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо визнання їх недійсними у встановленому порядку.
Право власності на нерухоме майно, яке є предметом договорів купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року та 23 вересня 2006 року зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест», що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29459024 та № 8294923 (а.с. 85-87, 92, т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у справі № 2-23/569-2009 контракт № 2212/02 від 22 грудня 2012 року про купівлю - продаж будинків та споруд, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл», визнано недійсним (а.с. 30-33, т. 1).
Вказані обставини стали підставою для звернення заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурорів та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, а, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Позов обґрунтований тим, що спірне майно придбано у особи, яка не мала права його відчужувати. Позивач просить визнати право власності та витребувати спірне майно у відповідача, на підставі статті 388 Цивільного кодексу країни, оскільки воно вибуло з володіння поза його волі.
Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Позовні вимоги, щодо визнання права власності та витребування спірного майна, на підставі статті 388 Цивільного кодексу України, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
По-перше, товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест»придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Євроойл»спірне майно, яке належало останньому на праві власності, що підтверджується довідкою комунально підприємства Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" № 840 від 30 березня 2009 року. Також, недійсність контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року встановлено рішенням суду у 2009 році, а договори купівлі-продажу укладенні у 2005 та 2006 року.
Таким чином, на час укладення договорів купівлі-продажу не було підстав вважати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євроойл»не мало права відчужувати спірне майно.
По-друге, товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвест»на виконання умов договорів купівлі-продажу здійснило оплату за спірне майно у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 65 від 31 серпня 2005 року та № 128 від 04 жовтня 2006 року.
Таким чином, спірне майно придбано за відплатними договорами.
По-третє, контракт № 2212/02 від 22 грудня 2004 року від імені Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»був підписаний генеральним директором Шапталою О.С., який діяв на підставі статуту та дозволу Міністерства оборони України від 21 вересня 2004 року № 227/4165.
Вказаний дозвіл на відчуження майна від імені Міністерства оборони України був виданий директором Департаменту капітального будівництва на управління фондами Міністерства оборони України ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності Міністра оборони України Марчука Є.К. № 148/929 від 06 травня 2004 року. Вказаною довіреністю директору було надано право Міністром оборони України, зокрема, надавати дозвіл на відчуження згідно з чинним законодавством майна державних підприємств, госпрозрахункових організацій, що функціонально підпорядковані директору департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України.
Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»на виконання умов контракту № 2212/02 від 22 грудня 2004 року було сплачено грошові кошти у розмірі 3292550,40 грн., які прийняті продавцем як належне виконання контракту.
Таким чином, факт вибуття спірного майна поза волею власника спростовуються матеріалами справи.
Слід зазначити, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009, № 9).
Згідно статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В матеріалах справи, відсутні докази, які свідчать про вибуття майна поза волею власника, а також про те, що відповідач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, а саме, що продавець не мав права відчужувати спірне майно. Також, спірне майно придбано відповідачем за відплатними договорами.
Доводи, які викладенні у апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та відображають доводи, котрі викладені у позовній заяві.
Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання.
Частиною 2 статті 318 Цивільного кодексу України закріплено рівність усіх суб’єктів права власності перед законом.
Згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, оскільки воно прийнято при повному дослідженні всіх обставин справи та на підставі норм чинного законодавства.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2012 року у справі № 5002-18/863.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Ю.М. Гоголь
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Заступнику військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
2. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансбудінвест" (вул. Кіровоградська, 38/58, місто Київ 1, 01001)
4.Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансбудінвест" (вул. Раскової, буд. 19, місто Київ, 02002)
5. Державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32, місто Ялта, 98600)
6. Комунальному підприємству Ялтинської міської ради "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, місто Ялта, 98600)
7. Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів (вул. Руданського, 7, місто Ялта, 98600)
8. до господарського суду Автономної Республіки Крим