ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.06 р. Справа № 20/35
Господарський суд Донецької області у складі судді Арсірій Р.О.
присекретарі Волобуєвій А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі
Донецькі електричні мережі м. Донецьк
До відповідача: Державного підприємства „Укренерговугілля” м. Київ
Про стягнення заборгованості в сумі 1 707 929,23 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Калитвянська С.О. довіреність № 147-06 від 03.01.2006р.; Ластовецький В.В. довіреність № 228-06 від 09.03.2006р.
від відповідача : Балакай А.А. довіреність № 22 від 06.04.2006р.
В судовому засіданні від 26.09.2005 р. було оголошено перерву в слуханні справи до 05.10.2005 р.
В судовому засіданні від 06.09.2006 р. було оголошено перерву в слуханні справи до 13.09.2006 р.
В судовому засіданні від 26.09.2006 р. було оголошено перерву в слуханні справи до 29.09.2006 р.
Суть справи:
Справа розглядається відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2005 р. по справі № 20/35. Постановою Вищого господарського суду України було скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 12.11.2001 р. про затвердження мирової угоди між сторонами, оскільки з боку позивача мирова угода була підписана та скріплена печатками не уповноваженою на те особою.
З огляду на це, господарським судом Донецької області були витребувані від сторін міркування щодо укладення мирової угоди.
Оскільки сторони не дійшли згоди про укладення мирової угоди за нових умов, суд розглядає спір по суті, та приймає рішення на підставі наданих сторонами доказів.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецькі електричні мережі м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1 707 929, 23 грн. з Державного підприємства „Підприємства посилкових електричних мереж” Виробничого об’єднання „Донецьквугілля” м. Донецьк.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1052 від 15.01.1990 р., акти звіряння розрахунків, листування, претензії № 26-14/3596 від 18.12.2000 р., № 26-14/2553 від 23.11.1999 р. та інші документи зібрані по справі.
Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що позивачем безпідставно нарахована заборгованість матеріалами справи вона не підтверджується.
Судом неодноразово витренувались від позивача первинні документи на підтвердження заборгованості, що стягується. Зазначені документи суду надані частково з посилання на тривалий період зберігання, часткове знищення за строком зберігання.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2005 р. провадження у справі № 20/35 було зупинялося у зв’язку з надсиланням матеріалів справи до касаційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2006 р. провадження у справі було поновлено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2006 р. провадження у справі № 20/35 було зупинялося у зв’язку з надсиланням матеріалів справи до касаційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2006 р. провадження у справі було поновлено.
В судовому засіданні від 21.08.2006 р. позивач надав заяву № 26-14/2773 від 21.08.2006 р. про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1 707 929, 23 грн., інфляційну складову в сумі 842 009, 14 грн., 3 % річних в сумі 51 243, 02 грн.
Судом розглянуті збільшені позовні вимоги.
За результатами розгляду справи та враховуючи пояснення представників сторін суд встановив.
Між Ордену Леніна Виробничим енергетичним об’єднанням „Донбасенерго” в особі Донецького ПЕМ (Енергопостачаюча організація) та Підприємством електричних мереж „Донецьквугілля” (Абонент) було укладено договір № 1052 від 15.01.1990 р., відповідно до якого Енергопостачаюча організація зобов’язується постачати відпускати електричну енергію Абоненту, відповідно до встановлених йому планів електроспоживання в межах встановленої потуги.
На виконання умов договору Енергопостачаюча організація постачала Абоненту електричну енергію, що підтверджується наданими до суду документами.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд приймає до уваги, що надані у якості доказів документи не є первинними, разом з тим відсутність таких документів об’єктивна. У період з по між сторонами діяла мирова угода яка встановлювала наявність заборгованості відповідача.
У цьому разі, на думку суду позивач діяв опираючись на принцип правової певності
Як зазначено Європейським судом „Право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
(Справа «Брумареску проти Румунії» (Case Of Brumгrescu v. Romania) Рішення 28 листопада 1999 року, справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України Рішення 25 липня 2002 року).
Враховуючи, що ухвала господарського суду Донецької області від 12.11.2001 р. про затвердження мирової угоди між сторонами мала законної сили до 12.07.2005 р., а мирова угода діяла між сторонами позивач не мав очікувати перегляду судового рішення (ухвали суду від 12.11.2001 р.) та зберігати докази, строк зберігання яких закінчився.
Таким чином суд вважає доведеним, що внаслідок несвоєчасної оплати за договором в період з березня 1998 р. по жовтень 1998 р. з боку відповідача виникла заборгованість в сумі 599 368,01 грн., в тому числі борг за екологічну надбавку в сумі 523,72 грн., яка нараховується відповідно до Положення „Про порядок створення, обліку та використання засобів цільового призначення „Фінансування екологічної реконструкції Миронівської ТЕС” від 30.09.1996 р.
Як зазначено вище, наявність заборгованості за договором підтверджується наданими до суду похідними документами – листами відповідача, складеними на їх підставі рахунками актами звіряння та розрахунком позивача. Зазначені документи між собою взаємопов’язані та у сукупності підтверджують заборгованість в зазначеній позивачем сумі.
Відповідно до указу президента України № 282/95 від 04.04.1995 р. Ордену Леніна Виробниче енергетичне об’єднання „Добассенерго” шляхом перетворення було реорганізовано у Державну акціонерну енергопостачальну кампанію „Донецькобленерго”.
Державну акціонерну енергопостачаючу компанію „Донецькобленерго” було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”. Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” стало правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії „Донецькобленерго” та Виробничого енергетичного об’єднання „Донбасенерго”, відповідно до положень Статуту від 29.06.2005 р.
Підприємство селищних електричних мереж Виробничого Об’єднання „Донецьквугілля” було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства „Укренерговугілля”, відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики № 218 від 07.05.2003 р. Державне підприємство „Укренерговугілля” є правонаступником Підприємства селищних електричних мереж ВО „Донецьквугілля”.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2004 р. по справі № 20/35 суддею Ємельяновим А.С. було здійснено заміну відповідача—Державного підприємства „Підприємства посилкових електричних мереж” Виробничого об’єднання „Донецьквугілля” його правонаступником—Державним підприємством Укренерговугілля”.
Таким чином, на теперішній час Державне підприємство „Укренерговугілля” має заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” м. Горлівка, за договором № 1052 від 15.01.1990 р., в сумі 599 368,01 грн.
За поясненнями позивача, заборгованість за спожиту енергію було частково погашено шляхом взаємозаліків на суму 35 452,08 грн., документи за якими не збереглись.
Відповідач підтвердження часткової оплати не надав, факт оплати не підтвердив. За відсутності відповідних документів, не можна визначити на погашення якої саме заборгованості було здійснено часткову оплату в сумі 35 452,08 грн., за таких підстав суд її не враховує. Разом з тим, це не позбавляє відповідача права звернутися до суду за стягненням суми з позивача, як безпідставно отриманої.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором № 1052 від 15.01.1990 р. в сумі 593 368, 01 грн., підлягають задоволенню.
Разом з позовними вимогами за період з березня 1998 р. по жовтень 1998 р. Позивачем заявлено до стягнення сума екологічної надбавки за поставлену в листопаді 1998 р. електроенергії в розмірі 105,35 грн. Однак, зазначена сума була нарахована поза періодом заявлених Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором. Таким чином, вимога щодо стягнення екологічної надбавки за листопад 1998 р. в сумі 105, 35 грн. задоволенню не підлягає.
Позивачем, додатково заявлено до стягнення суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 1 143 907, 95 грн., поза спірним договором.
За поясненнями позивача зазначена сума заборгованості виникла у відповідача внаслідок передання йому під час реорганізації Державного підприємства „Підприємства посилкових електричних мереж” (виділення) з Виробничого об’єднання „Донецьквугілля”.
Розглядаючи, позовні вимоги заявлені в цій частині, суд зазначає, що сама по собі реорганізація суб’єкта господарювання не є підставою виникнення зобов’язання. Тому позивач мав довести факт передачі електричної енергії право попереднику та, додатково, передачу кредиторської заборгованості, що виникла –відповідачу.
Зазначених доказів позивач не навів. В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на акти звірки взаєморозрахунків від 06.11.1998 р. та від 18.11.1999 р.
Акти звіряння взаєморозрахунків, на які посилається позивач, не є самостійним доказом виникнення зобов’язань сторін.
Позивач хибно вважає належними доказами, підтверджуючими надання послуг відповідачу, листи № 291 від 16.04.1998 р., № 369 від 15.05.1998 р., № 504 від 17.06.1998 р., № 619 від 14.07.1998 р., № 743 від 13.08.1998 р. № 1018 від 19.10.1998 р., № 1218 від 19.11.1998 р., оскільки воно не підтверджують факту постачання електричної енергії право попереднику відповідача - Виробничому об’єднанню „Донецьквугілля”.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивач не довів наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію в сумі 1 143 907, 95 грн., поставлену поза договором № 1052 від 15.01.1990 р.
Позовною вимогою Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецькі електричні мережі м. Донецьк є стягнення інфляційної складової в сумі 842 009, 14 грн. та 3 % річних в сумі 51 243, 02 грн.
Оскільки обов’язок відповідача по сплаті заборгованості було врегульовано мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2001 р., то право вимоги щодо стягнення суми боргу, відповідно і інфляційної складової, 3 % річних, виникло у позивача після скасування мирової угоди.
Судом перераховано суму інфляційної складової та 3 % річних, відповідно до задоволеної суми основного боргу в розмірі 599 368, 01 грн. Перерахована сума інфляційної складової становить 44 451, 61 грн., сума 3 % річних становить 17 981, 04 грн.
Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецькі електричні мережі в частині стягнення інфляційної складової в сумі 44 451, 61 грн., 3 % річних в сумі 17 981, 04 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись, ст. ст. 43, 33, 34, 43, 46, 49 ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецькі електричні мережі м. Донецьк задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Укренерговугілля” (ЄДРПОУ 32402870), вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080, р/р 2600519458001 в АК „Київська Русь”, МФО 319092, на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (ЄДРПОУ 00131268), вул. Леніна, 11, м. Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26001307550283, в Центрально-міському відділенні Промінвестбанку м. Горлівка, МФО заборгованість за договором в сумі 599 368, 01 грн., інфляційну складову в сумі 44 451,61 грн., 3 % в сумі 17 981, 04 грн., витрати за державним митом в сумі 658, 72 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 30.10.2006 р.
Суддя Арсірій Р.О.